Світогляд: його сутність і структура

1. Світогляд: його сутність і структура.

Термін «світогляд» з’явився і ввійшов у науковий обіг в кінці 18 століття в зв’язку з науковою творчістю представників німецької класичної філософії. Світогляд — це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе.

Світогляд, його сутність і структура, як правило, виражалося через ті уявлення індивідів, які вони формулювали в процесі узагальнення тих знань, які отримувалися в результаті суспільної практики.

Структура світогляду у філософії включає в себе такі найважливіші компоненти, як знання, установки, переконання і ідеали, за допомогою яких людина виражає своє ставлення до навколишньої реальності і формує власну позицію в цьому світі.

Всі компоненти світоглядної структури мають цілком певне функціональне призначення.

Знання, що представляють собою певним чином перероблену систему наукової інформації, допомагаю людині осмислювати навколишній світ і що відбуваються в ньому явища

Структура світогляду, до складу якого входять погляди людей, передбачає їх розгляд як судження, які, на відміну від знань, виражають суб’єктивний висновок індивіда про реальність.

Переконання відображають синтез об’єктивних знань і прагнень, що закріплює соціальні позиції людини в суспільстві і його діяльності.

Ідеал — це образ, в якому відображене предвосхищаются, вчинене, те, до чого у людини сформовано стійке прагнення і високе (з точки зору критеріїв) відношення. Як правило, в них втілюються найкращі зразки людського мислення і поведінки.

Ще раз хочемо наголосити на тому, що світогляд, як і свідомість загалом, має цілісний характер і тому всі структурні елементи світогляду взаємопов'язані між собою і взаємовпливають один на одного.

 

Основні історичні типи світогляду.

Найбільш вивченими історичними типами світогляду є міф, релігія та філософія. Міфологічній формі світогляду притаманні антропоморфізм, тобто ототожнення… Релігія є більш пізньою та зрілою формою світогляду людства, а тому і більш дослідженою. В релігійній свідомості вже…

Передумови виникнення філософії

Майже всі дослідники сходяться на тому, що в середині І тис. до н. е., десь приблизно в VI ст., в трьох осередках стародавньої цивілізації — Індії,… здійснювались певні кардинальні зміни в економічній та соціально-політичній… Все довкола: і сонце, і місяць, і зірки, аж до неорганічної і неодушевленої природи, — розумілося як всезагальна…

Структура філософського знання.

Найважливішим розділом філософії є онтологія.Онтологія — це вчення про все, що є. Вона вивчає найбільш загальні форми буття, відволікаючись від… Філософія природи, чи натурфілософія (від латів. >rtatura — природа) —… Філософська антропологія (від грецьк. >anthropos — людина) — філософське вчення про людину. Як самостійна галузь…

Особливості філософського пізнання та його методологія

Пізнання досліджується з часів грецької філософії. Це дослідження пізнання складає предмет вчення про пізнання, яке тільки з Канта визначилося як… Усередині пізнання проводять відмінність між (несправжнім) формальним або… Питання пізнання займають центральне місце у філософії Канта.

Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства

Світоглядні ідеї, що виникають у процесі наукового, художнього, політичного та іншої творчості, можуть певною мірою впливати і на мислення… Світогляд, виражене в його буденних, типових, масових, елементарних проявах,…  

Філософія як раціоналізований та систематизований світогляд

Філософія – це системно-раціоналізований світогляд. Спочатку вона виступає як пошук світової мудрості. Термін “філософія” в перекладі з грецької означає “любов до мудрості” (phileo – люблю, sophia – мудрість). Джерелом розвитку філософії на перших етапах були спостереження людини за її власним життям, її сім’єю, суспільством, державою. Філософія – це теоретично сформований світогляд, система загальних поглядів на світ у цілому, на місце людини в ньому. Отже, світогляд у філософії виступає у формі знання і носить систематизований впорядкований характер. Філософи різних епох завжди задумувались над питанням про співвідношення філософії та науки. Філософія і наука виросли з одного коріння, потім відокремились одна від одної і стали самостійними, але не уподібнилися. філософія завжди має особистісний характер.

 

Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики.

В наш час для з'ясування етично-відповідальних, гуманних та, одночасно, економічно ефективних шляхів розвитку сучасного господарства з'явилася… В дослідженні зв'язку між економікою і етикою ми можемо розпочати з двох… Для отримання позитивного знання про господарство в класичній економічній теорії було сконструйовано абстрактну модель…

Ортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

Основні особливості староіндійської філософії: 1)_Головна особливість – в філософії Стародавньої Індії сформульовано ідею… 2)_Формування на базі міфологічно-релігіозного світогляду .

Натурфілософія Дж. Бруно.

  42. Світоглядне значення природничо-наукових поглядів М.Коперника,… Значний розвиток астрономічних знань у XVI ст. пов‘язаний з іменем Миколи Коперніка ( 1473 - 1543 ). М.Копернік…