Реферат Курсовая Конспект
Тектоніка поєднання різних конструктивно-просторових систем в архітектурній композиції - раздел Образование, ТЕОРІЯ АРХІТЕКТУРИ Навчальний посібник Форма Архітектурного Твору Є Синтезом Художнього Задуму Та Конструктивної Іде...
|
Форма архітектурного твору є синтезом художнього задуму та конструктивної ідеї. Розвиток інженерного мистецтва веде до розробки нових конструктивних рішень. Тому у наш час дуже рідко в конструктивному рішенні тієї чи іншої архітектурної споруди застосовується якась одна конструктивна система. Поєднання різних конструктивно-просторових систем у архітектурній композицї дозволяє архітектору повніше втілити свій задум, зробити об’ємно-просторове вирішення більш цікавим. Наприклад, переваги вантових конструкцій доповнюються можливостями стрижневих — створюються перспективні стрижне-тросові системи, де зусилля на розтяг сприймаються тросами, а на стискання — стрижнями.
У давні часи розвиток науки та техніки дозволяв уявити роботу конструкції як найпростішу систему рівноваги, стійкість статистичних мас.
|
Певною силою, яку вперше змогли естетично осмислити і художньо виявити, було навантаження, що спричиняло стискання матеріалу. Уявлення про стійкість споруди асоціювалась з потужною основою, міцністю матеріалу, великими розмірами та напруженістю монолітної форми.
Сучасний рівень знань розширює нашу уяву про роботу конструкції. Рівновага розуміється як складна врівноважена і одночасно динамічна система.
Одним з головних композиційних засобів є тектоніка (художньо виявлена конструктивна будова споруди). Але для активного використання цього засобу необхідно розуміти сутність роботи конструкції і знати якості будівельних матеріалів.
Тектоніка — специфічний засіб архітектурної виразності, який архітектор повинен вміти правильно використовувати. Тектонічність архітектурної форми — це художнє вираження конструктивної логіки її побудови і характерних пластичних властивостей будівельного матеріалу.
Необхідно зазначити, що технічний характер і художня виразність споруд багато в чому залежать від пропорційних відношень між їх несучими і ненесучими частинами. Будь-яка зміна цього відношення змінює характер виразності зовнішнього вигляду будівлі.
Тектонічний сюжет архітектурної композиції будівлі чи споруди, що проектується, виникає одночасно з первісною художньою ідеєю автора. Це своєрідний союз дійсної та уявної конструкції. Таким чином, поєднані або комбіновані тектонічні системи підпорядковані тим самим принципам створення тектонічної форми, що й окремі конструкції.
Необхідно пам’ятати, що архітектурні форми повинні візуально виражати матеріал, з якого вони виконані, відображати його конструктивно-просторові якості, декоративні властивості і спосіб його обробки. Таке розуміння тектонічних закономірностей в певному культурному і соціальному контексті потрібне для досягнення визначеної художньої значущості споруди.
Розглянемо приклади поєднання різних конструктивно-просторових систем у архітектурній композиції.
Вільне ліплення об’ємів перенесене зі скульптури в архітектуру Церкви пілігримів у Сіракузах. Цегляна стіна, що огороджує будівлю ззовні, має в плані форму неправильного шестикутника. Залізобетонна оболонка покриття спирається на три внутрішні колони та закріплена на шести включених у зовнішню стіну опорах. Приглушене світло проникає через отвори між покриттям і склепінними надбудовами, схожими на гусінь (рис. 1.48).
Оригінально задумані конструкції касової зали та вестибюля Головного вокзалу в Неаполі створюють враження фантастичної споруди. Тонкі залізобетонні склепіння-оболонки змонтовані на опорних тризубцях (рис. 1.49).
Покриття виробничих приміщень фабрики гумових виробів створені у вигляді ряду плоских склепінь-оболонок із круглими прорізами (зенітними ліхтарями) для природного освітлення. Для цього ж служать і бокові вертикальні грані кожної з оболонок.
Таке рішення покрівлі головного простору разом із циліндрічними складчастими покриттями певних приміщень справляє цікаве враження і робить виробничу споруду видатним архітектурним об’єктом (рис. 1.50).
Дуже гарне тектонічне рішення має виставковий павільйон у Турині, спроектований сучасним іспанським архітектором Калатравою (рис. 1.51). Навантаження від ребер покриття передаються на опори за допомогою складчастих профілів і системи V-подібних опор. Повні енергійної виразності форми споруди відповідають розподілу зусиль і справляють сильне враження.
Ангар поблизу Парижу має покриття параболічної форми. Складчаста конструкція тонкої оболонки підвищує її твердість (рис. 1.52).
|
Сміливу конструкцію консольного навісу над трибунами, утворену з ряду залізобетонних оболонок сегментної форми, має споруда іподрому в Іспанії (рис. 1.54).
|
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Національний авіаційний університет... Л М БАРМАШИНА В І ВАСИЛЬЧЕНКО О М ПЕТРУШЕВСЬКИЙ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тектоніка поєднання різних конструктивно-просторових систем в архітектурній композиції
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов