Ускладнення після вакцинації, ревакцинації БЦЖ звичайно носять місцевий характер і бувають порівняно рідко (приблизно у 0,02% випадків).
Ускладненнями вважаються: підшкірні холодні абсцеси, виразки величиною 10 мм і більше у діаметрі на місці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ; лімфаденіти регіонарних лімфатичних вузлів (пахвові, шийні, над- і підключичні) при збільшенні вузла до 1,5 мм і більше у фазі інфільтрації, абсцедування і кальцинації; келоїдні рубці розміром 10 мм і більше у діаметрі на місці введення вакцини.
1. Підшкірні холодні абсцеси. Розвиток холодного абсцесу пов'язаний з порушенням техніки внутрішньошкірного введення препарату і попаданням вакцини БЦЖ під шкіру. Холодний абсцес, безболісний при пальпації, може виникнути через 1-8 місяців після вакцинації (ревакцинації); протягом 2-3 місяців відбувається його самостійне розсмоктування або пом'якшення з появою флуктуації, а в ряді випадків нориці, через яку виділяється гній без запаху. На місці холодного абсцесу може утворитися глибока виразка з підритими краями і специфічною грануляційною тканиною. При загоєнні - утворюється зірчастий рубець.
2. Поверхнева виразка на місці введення вакцини БЦЖ може виникнути через 3-4 тижні після ревакцинації, характеризується ульцерацією верхніх шарів власне шкіри.
3. Поствакцинальні лімфаденіти регіонарних до місця введення вакцини БЦЖ лімфатичних вузлів звичайно бувають у первинно вакцинованих дітей. Вони з'являються на 2-3 місяці життя дитини при наявності нормальної місцевої реакції, у ряді випадків можуть поєднуватися з холодним підшкірним абсцесом на місці щеплення.
У ревакцинованих осіб поствакцинальні лімфаденіти відзначаються вкрай рідко і вони, як правило, поєднуються з холодними абсцесами на місці щеплення.
Для поствакционального лімфаденіту характерний безсимптомний початок, збільшення лімфатичних вузлів у лівій пахвовій області, іноді в над- або підключичній областях. Клінічні прояви поствакцинальних регіонарних лімфаденітів бувають різними в залежності від фази процесу, що виявлена в дитини (інфільтрація, абсцедування або кальцинація). У ряді випадків можливе розм'якшення лімфатичних вузлів і поява флюктуації, іноді з утворенням нориці, через яку виділяється гній без запаху.
Туберкулінові проби бувають позитивними. Після самостійного спорожнення лімфаденіту настає загоєння. Якщо не відбувається самостійного загоєння абсцедуючого лімфаденіту, діти повинні лікуватися протягом 3-6 міс., приймаючи ізоніазид у дозі, яка відповідає вазі дитини.
4. Келоїдні рубці на місці поствакцинальної реакції являють собою сполучнотканинне пухлиноподібне утворення, яке здіймається над поверхнею шкіри, білувато-тілесного кольору, дуже щільної консистенції на дотик. Вони клінічно не відрізняються від келоїдних рубців, що можуть з'явитися на місці будь-якого ушкодження шкіри (на місці фурункулів, вісп’яних, післяопераційних рубців, на післяопікових поверхнях і т.д.). Найчастіше вони з'являються у ревакцинованих дівчаток препубертатного віку і підлітків з алергічною настроєністю організму або у випадку дуже високо проведеного щеплення (на ділянці плечового суглоба), що призводить до подразнення поствакцинального рубчика тканиною одягу. Звичайно поствакцинальні келоїди не мають тенденції до росту. У ряді випадків може початися їхній повільний ріст, що супроводжується болісними відчуттями у вигляді поколювання в ділянці рубця, свербінням чи почуттям жару, навколо келоїда з'являється рожевий "вінчик", а в товщі його - судинна сітка.
Хірургічне лікування келоїдів протипоказане, тому що воно призводить через 1-3 міс. до рецидиву з утворенням келоїда в 2-3 рази більшого за розмірами, ніж до операції.
Щоб уникнути утворення келоїдів після повторних ревакцинацїй варто суворо дотримуватися наявних медичних протипоказань і проводити ревакцинацію не вище межі верхньої і середньої третини плеча.
5.Генералізований туберкульоз, викликаний мікобактеріями БЦЖ у дітей з первинним імунодефіцитом, зустрічається рідко, однак про нього треба пам`ятати.
Лікування ускладнень після вакцинації і ревакцинації БЦЖ проводиться за призначеннями дитячого фтизіатра.
Протипоказання до вакцинації
1. Недоношеність - маса тіла при народженні менша 2000 гр *;
2. Внутрішньоутробна інфекція;
3. Гнійно-септичні захворювання;
4. Гемолітична хвороба немовлят (средньотяжка і тяжка форми);
5. Важкі пологові травми з неврологічною симптоматикою;
6. Генералізовані шкірні ураження;
7. Гострі захворювання;
8. Генералізована інфекція БЦЖ, виявлена в інших дітей у сім’ї.
Діти з масою тіла 2000 гр і вище прищеплюються вакциною БЦЖ-М у пологовому будинку. Дітям, яким протипоказане щеплення у пологовому будинку, проводиться вакцинація, препаратом БЦЖ-М у дитячих поліклініках після зняття протипоказань.
Дітей, не вакцинованих у період ново народження, щеплять вакциною БЦЖ-М через 1-6 місяців після одужання. Дітям у віці 3 місяці і старшим попередньо проводять пробу Манту. Вакцинацію проводять при негативній реакції Манту.
Протипоказання до ревакцинації
1. Інфіковані на туберкульоз або туберкульоз у минулому.
2. Позитивна або сумнівна реакція Манту з 2 ТО ППД-Л.
3. Ускладнені реакції на попереднє введення вакцини БЦЖ (келоїдні рубці, лімфаденіти та ін.).
4. Гострі захворювання (інфекційні та неінфекційні), включаючи період реконвалесценції, хронічні захворювання в стадії загострення або декомпенсації.
5. Алергічні хвороби (шкірні та респіраторні) у стадії загострення.
6. Злоякісні хвороби крові і новоутворення.
7. Імунодефіцитні стани. Лікування імунодепресантами.
8. ВІЛ- інфіковані діти.
Особи, тимчасово звільнені від щеплень, повинні бути узяті на спостереження та облік і вакцинуються після повного одужання або зняття протипоказань. При потребі проводять відповідні клініко-лабораторні обстеження.