Метою протиепідемічних заходів у вогнищах є попередження нових випадків інфікування і захворювання контактних осіб. Протиепідемічні заходи у вогнищі складаються з 3 етапів:
І етап. Первинне обстеження вогнища, планування та проведення в ньому протиепідемічних заходів.
ІІ етап. Динамічне спостереження та оздоровлення вогнища.
Ш етап. Підготовка вогнища до зняття з обліку та виключення його з числа вогнищ туберкульозу.
У вогнищах туберкульозу з метою його локалізації та попередження розповсюдження фахівці лікувально-профілактичних спеціалізованих протитуберкульозних закладів проводять санітарно-протиепідемічні заходи:
- розробку планів оздоровчих заходів, динамічне спостереження за вогнищем;
- участь у комплексному епідеміологічному обстеженні вогнища антропонозного туберкульозу спільно з епідеміологом, дезінфекціоністом; вогнища зоонозного туберкульозу - спільно із фахівцями санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби;
- оцінка ризику інфікування контактних осіб в вогнищі;
- госпіталізація та лікування хворого або ізоляція бактеріовиділювача в межах вогнища при неможливості його госпіталізації;
- ізоляція дітей;
- замовлення і організація заключної дезінфекції
- організація поточної дезінфекції, навчання хворого і контактних осіб методиці її проведення;
- організація первинного обстеження контактних осіб (рентгенологічне обстеження, постановка туберкулінової проби – реакція Манту з 2 ТО ППД-Л, бактеріологічне обстеження, загальні клінічні аналізи);
- спостереження за контактними особами і їх динамічне обстеження відповідно до чинного законодавства, проведення контрольованої хіміопрофілактики;
- проведення протиепідемічних заходів серед контактних осіб (ревакцинація БЦЖ, хіміопрофілактика, ізоляція дітей, удосконалення гігієнічних навиків та особистої санітарної культури хворого);
- гігієнічне навчання хворих, членів їх сімей і контактних осіб;
- заповнення карти, яка відображає характеристику вогнища і заходи, які в ньому проводяться (форма № 357-У);
- організація профілактичного та примусового лікування – згідно Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення боротьби із захворюванням на туберкульоз“, ст. 12. Госпіталізація, лікування та медичний (диспансерний) нагляд за хворими на туберкульоз;
- визначення умов, спільно з епідеміологом, при яких вогнище може бути знятим з обліку.
У невеликих населених пунктах, віддалених від диспансеру, ці заходи виконуються спеціалістами амбулаторно-поліклінічної мережі при методичній допомозі фтизіатра та епідеміолога.
В обов`язки фахівців санітарно-епідеміологічної служби у вогнищах туберкульозу входять:
- проведення епідеміологічного обстеження вогнища з визначенням його меж та категорії, облік та проведення заключної дезінфекції спільно з фтизіатром;
- розробка плану протиепідемічних та оздоровчих заходів;
- розробка календарного плану заходів щодо оздоровлення вогнища бацилярного туберкульозу;
- контроль своєчасності, повноти охоплення та ефективності всього комплексу протиепідемічних заходів у вогнищі;
- динамічне спостереження за вогнищем, внесення доповнень до плану оздоровлення вогнища;
- роз’яснювальна робота серед хворих і контактних осіб із вогнищ туберкульозної інфекції;
- проведення оперативного та ретроспективного аналізу з питань організації нагляду за туберкульозом;
- на підставі аналізу роботи в вогнищах складається висновок та прогноз для подальшого обговорення на нарадах з дільничними фтизіатрами, фтизіопедіатрами, оперативних нарадах у головних лікарів СЕС, протитуберкульозних закладів та підсумкових колегіях.