Новий випадок(вперше діагностований):
- пацієнти, яким раніше ніколи не встановлювали діагноз туберкульозу;
- пацієнти, які приймали протитуберкульозні препарати менше 1 місяця і не були зареєстровані як хворі на туберкульоз.
Рецидив – спалах туберкульозу у осіб, які раніше хворіли на туберкульоз, лікувалися і одужали від нього.
Загострення – спалах туберкульозного процесу, що виник у хворого після ефективного лікування в період до завершення основного курсу лікування.
Хронічний туберкульоз – туберкульоз, який після завершення повного повторного курсу терапії (або кількох курсів лікування, в тому числу і хірургічного втручання) через 2 роки залишається активним.
Категорія хворих – це група хворих, які об´єднанні за певним принципом. За рекомендаціями ВООЗ усі хворі на туберкульоз поділені на 4 категорії за такими ознаками: локалізація туберкульозного процесу, поширеність і тяжкість перебігу захворювання, результати дослідження матеріалу на наявність МБТ, ефективність раніше проведеної протитуберкульозної терапії.
Кагорта – це згрупована сукупність людей, які спостерігаються на протязі певного часу. Згідно рекомендаціям ВООЗ, кагорти хворих на туберкульоз легень формуються на протязі кожного кварталу календарного року.
Клінічне вилікування – це стійке загоєння туберкульозного
процесу, підтверджене довгостроковим спостереженням. Воно встановлюється із врахуванням двох основних ознак: а) розміру залишкових змін, б) наявності тяжких супутніх захворювань.