Організація боротьби з з туберкульозом в Україні є загальнодержавним завданням. Насамперед її виконують протитуберкульозні диспансери різних рівнів – обласні, міські, міжрайонні й районні, що працюють як самостійні заклади в територіальних або профільних медичних об’єднаннях. Диспансерні відділення або кабінети створюються на базі загальних лікувально-профілактичних закладів або спеціалізованих лікарень. Віділяють також протитуберкульозні заклади стаціонарного типу: стаціонари протитуберкульозних диспансерів, протитуберкульозні лікарні, санаторії, санаторні ясла, дитячі садки, школи-інтернати.
В організації й проведенні протитуберкульозних заходів активну участь приймають лікувально-профілактичні заклади загальної медичної мережі, санітарно-епідеміологічні служби, органи державної влади, місцеві органи й громадські організації. Науково-методичну допомогу надають Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України та кафедри фтизіатрії і пульмонології медичних ВУЗів і академій післядипломної освіти.
Основним організаційно-методичним центром по боротьбі з туберкульозом є протитуберкульозний диспансер – спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, робота якого спрямована на зниження інфікованості, захворюваності й хворобливості на туберкульоз, смертності та інвалідності від нього в районі обслуговування. Протитуберкульозний диспансер здійснює організаційно-методичне керівництво роботою всіх закладів загальної мережі охорони здоров’я по боротьбі з туберкульозом.
Структура протитуберкульозної служби в Україні
МОЗ України Інститут фтизіатрії і пульмонології АМН України