Раннє або, як менш,своєчасне лікування - лікування повинно розпочинатися безпосередньо після виявлення хворого на туберкульоз.

2. Тривале лікування – проведення лікування до припинення бактеріовилілення, загоєння порожнин, розсмоктування інфільтратів і ущільнення вогнищ. Після досягнення цих явищ необхідно проводити периодичні курси протирецидивної терапії.

3. Безперервнелікування – регулярний прийом препаратів відповідно призначеній схемі хіміотерапії. Безперервнелікування зменшує частоту розвитку стійкості МБТ до препаратів.

4. Послідовність в лікуванні на різних етапах – застосуванням конкретної схеми терапії на всіх етапах – стационарному, санаторному, амбулаторному.

5. Комплексне лікування – передбачає застосування різних засобів і методів: хіміотерапії, патогенетичної і симптоматичної терапії, хірургічних і колапсотерапевтичних методів, фізіотерапії, гігієно-дієтичний режим.

6. Комбіноване лікування – застосування не менше 4-х препаратів на початку лікування всіх хворих з бактеріовиділенням. Комбінована терапія запобігає розвитку стійкості МБТ до протитуберкульозних препаратів, посилює антимікотичну дію, т.я. різні препарати діють на різні структури мікобактеріальної клітини, сприяє більш тривалому зберіганню високої концентрації препаратів у крові та тканинах.

7. Індивідуальний підхід до лікування – лікування базується на врахуванні чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів та переносимості препаратів хворим. Індивідуальний підхід передбачає внесення змін до складеного на початку лікування режиму хіміотерапії при розвитку стійкості МБТ до того чи іншого антимікобактеріального препарату або при розвитку токсичних чи алергічних ускладнень хіміотерапії.

8. Двофазність лікування забезпечую значне зменшення популяції МБТ в першу фазу лікування та клінічне вилікування хворого на другому етапі.

9. Контрольованість хіміотерапії – прийом препаратів в присутності медичних працівників, соціальних робітників, близьких родичів, волонтерів. Мета контрольованої хіміотерапії – забезпечення регулярного прийому препаратів.

10. Лікування хворих на туберкульоз обов’зково повинно бути безкоштовним, доступним і безпечним.

Основні етапи протитуберкульозної терапії

Основний курс протитуберкульозної хіміотерапії поділяють на два етапи. Перший етап (або перша фаза) – інтенсивне лікування. Його проводять для припинення розмноження мікобактерій туберкульозу і значного зменшення бактеріальної популяції в організмі хворого. Проведена терапія усуває гострі прояви хвороби, припиняє бактеріовиділення й у більшої частини хворих приводить до загоєння каверн у легенях. Фаза інтенсивної терапії може становити частину підготовки до хірургічного лікування.

Другий етап лікування (або друга фаза) – це підтримуюча терапія, яка проводиться для закріплення досягнутих результатів. Мета другого етапу лікування полягає в забезпеченні стійкого клінічного ефекту і попередженні загострення процесу.

Методика лікування хворих на туберкульоз органів дихання залежить від морфологічних змін в легенях і виявлення МБТ в харкотинні. У хворих із деструктивним процесом і бактеріовиділенням вона більш інтенсивна у порівнянні з хворими туберкульозом без бактеріовиділення і деструктивних змін в легенях.