Потреба в санаторно-курортному лікуванні хворих на туберкульоз, як дорослих, так і дітей, має тенденцію до зростання. Це обумовлено, з одного боку, несприятливою епідеміологічною ситуацією з туберкульозу, що різко погіршується, станом здоров'я населення, з іншого боку - можливістю досягнення високих результатів при санаторному лікуванні: клінічне вилікування туберкульозу у 75-80 % хворих на туберкульоз, поліпшення функціональних показників у 95-98 % хворих.
Санаторно-курортне лікування є важливим етапом у комплексній терапії хворих на туберкульоз і в профілактиці туберкульозу серед осіб із груп ризику. У дітей, особливо з позалегеневими формами туберкульозу, а також у дорослих з вперше виявленими малими й обмеженими формами туберкульозу легень у фазі інфільтрації і розсмоктування без бактеріовиділення весь період лікування може проходити в санаторії, минаючи стаціонарний етап. В інших випадках на санаторний етап припадає доліковування і реабілітація після гострої фази чи перенесеного оперативного втручання.
Важливим моментом у сучасному підході до санаторно-курортного лікування туберкульозу є поєднання курсів специфічної хіміопрофілактики і хіміотерапії з використанням природно-кліматичних, преформованих фізичних і інших санаторно-курортних факторів.