Розмітка – лінії, написи і інші позначення на проїзній частині і елементах дорожніх споруд, що встановлюють порядок руху або інформують водіїв і пішоходів про умови руху.
Розмітка – складова частина загальної схеми організації руху, тому необхідно, щоб вона відповідала встановлюваним на дорозі знакам, світлофорам і іншим технічним засобам організації руху.
Розмітка ділиться на горизонтальну і вертикальну.
Горизонтальна розмітка (ГР) наноситься на дорожнє покриття у вигляді подовжніх і поперечних ліній і інших видів розмітки: острівці, написи, вказівні стріли. ГР, як правило, застосовується на дорогах з вдосконаленими покриттями з інтенсивністю руху більше 1000 авт/добу. В населених пунктах ГР повинна застосовуватися на швидкісних дорогах, магістральних вулицях, на вулицях з рухом суспільного транспорту.
Вертикальна розмітка наноситься у вигляді ліній на елементи дорожніх споруд, що представляють небезпеку для руху з метою попередження наїзду на них транспортних засобів.
Наявність і параметри розмітки на проїзній частині впливають на психічну та фізіологічну напруженість водія. Прагнення водія підтримувати цю напруженість на оптимальному рівні примушує його вибирати відповідну цій меті швидкість і траєкторію руху. Наприклад, водій вибирає таку швидкість руху, при якій частота мигтіння штрихів і ліній переривистої розмітки не перевищує 3-х герц. Найбільший вплив на режим руху надає розмітка із співвідношенням довжини штриха до розриву 1:1, а якнайменше 1:3. Таким чином, для зниження швидкості збільшують частоту мигтіння за рахунок зниження загальної довжини штриха і розмітки.