Спектр електромагнітних випромінювань поширюється від космічного випромінювання із мінімальною довжиною
хвилі ( м) до довгохвильових випромінювань генераторів струмів промислової частоти ( м) і наведений на рис. 1.2.
1 нм | 1 мм | ||||||||
Рентгенівське випромінювання | Оптичне випромінювання 380 760 | Радіохвилі | |||||||
Ультрафіолетове випромінювання 200 280 315 | Видиме випромінювання | Інфрачервоне випромінювання 1400 3000 | |||||||
Зона С | Зона В | Зона А | Зона А | Зона В | Зона С | ||||
Рисунок 1.2 – Спектр електромагнітних випромінювань
Відповідно до широкого діапазону зміни довжин хвиль і частот змінюються і властивості випромінювання. Тому весь спектр випромінювань розбитий на області (ділянки). Об'єднання якого-небудь діапазону випромінювань в одну область спектра електромагнітних коливань пояснюється поєднанням принципів збудження та спільністю методів перетворення і використання випромінювання цієї області.
Надалі нас буде цікавити оптична область (рис. 1.3) електромагнітного випромінювання, або, інакше, оптичне випромінювання (ОВ).
Рисунок 1.3 – Оптична область випромінювання
Розрізняють оптичне випромінювання:
а) просте (монохроматичне);
б) складне.
Монохроматичне випромінювання – випромінювання однієї довжини хвилі (рис. 1.4а).
Складне випромінювання містить у собі декілька або безліч монохроматичних випромінювань.
У свою чергу, складне випромінювання може бути:
а) суцільним – у якого монохроматичні складові заповнюють без розривів інтервал довжин хвиль, у межах якого відбувається випромінювання (рис. 1.4б);
б) лінійчастим – складається з окремих монохроматичних випромінювань, що не примикають одне до одного (рис. 1.4в).
а б в
Рисунок 1.4 – Спектр оптичного випромінювання:
а) просте; б) складне суцільне; в) складне лінійчасте