Світловий потік

У світлотехніку, де еталонним приймачем випромінювання є око людини, для оцінки ефективної дії потоку випромінювання вводиться поняття світлового потоку.

Світловий потік – це потік випромінювання, що оцінюється його дією на око, відносна спектральна чутливість якого визначається усередненою кривою спектральної ефективності, затвердженою МКО (рис. 1.8.).

У світлотехніці використовується і таке визначення світлового потоку: світловий потік – це потужність світлової енергії. Одиниця світлового потоку – люмен (лм). 1 лм відповідає світловому потоку, випромінюваному в одиничному тілесному куті точковим ізотропним джерелом із силою світла
1 кандела, або 1 лм дорівнює потоку, що випромінюється абсолютно чорним тілом із площі 0,5305 мм² при температурі затвердіння платини (Т=2042 ºК).

Однорідне випромінювання потужністю 1 Вт при мкм становить 680 лм світлового потоку. Число 680 – світловий еквівалент потужності випромінювання.

Співвідношення між електричною енергією, що розсіюється в джерелі світла, і випромінюваним світловим потоком називається світловою віддачею, що вимірюється в лм/Вт.

Максимальне значення спектральної чутливості середнього ока людини дорівнює 680 лм/Вт при довжині хвилі випромінювання мкм.

Тому якщо необхідно в загальному потоці випромінювання визначити світловий потік, то користуються формулою

 

, (1.24)

 

або для монохроматичного випромінювання

 

, (1.25)

 

де – відносна спектральна чутливість приймача ; , – спектральна світлова чутливість приймача до випромінювання відповідно з довжиною хвилі і до випромінювання з довжиною хвилі (при якому чутливість максимальна).