Основні конструктивні елементи

Стрічковий транспортер складається з: гнучкої замкнутої, заздалегідь натягнутої стрічки; приводного і натяжного барабана; натягача; роликоопор для підтримки робочої і холостої гілок; приводу; опорної металоконструкції; завантажувального і розвантажувального пристроїв, які подають вантаж на стрічку і знімають вантаж зі стрічки в кінці траси конвеєра.

Стрічка. У стрічковому конвеєрі стрічка є одночасно вантажонесучим і тяговим органом. Найдорожчий і найдовговічніший елемент конвеєра. Як тяговий орган використовують гумовотканинні стрічки з пошаровим каркасом з комбінованих і синтетичних тканин, а також із зовнішніми гумовими обкладаннями (рис. 19). Параметри тягового елемента підбирають з умов роботи конвеєра. При транспортуванні харчових продуктів (зерно, мука, буряк, капуста і т.д.) застосовують стрічки загального призначення. Для харчових продуктів, що не піддаються перед вживанням очищенню або термічній обробці (вершкове масло, сир і т.п.) і при транспортуванні вантажу, який безпосередньо контактують зі стрічкою (без упаковки і тари), застосовують харчові стрічки.

Опори для стрічок. Стрічка між кінцевими барабанами може спиратися на ролики, суцільний настил (з листової сталі, дерев'яних дощок, пластмасових пластин) на комбіновані опори (чергування роликоопор і настилу).

Барабани. Стосовно ряду гумовотканинних стрічок барабани стрічкових конвеєрів уніфіковані. Допускається відхилення номінальних розмірів барабанів, обичайки яких виготовлені з труб, в межах ± 5 %; діаметр футерованого барабана повинен бути збільшений на подвійну товщину футеровки. Довжину обичайки барабанів приймають залежно від ширини стрічки.

Привід. Вузлами приводу є опорна рама, приводний барабан, редуктор (або пасова передача), муфти і електродвигун. Приводи стрічкових конвеєрів бувають однобарабанні, двобарабанні і трибарабанні. Найнадійнішим і конструктивно простим є однобарабанний привід. Приводну станцію вмонтовують звичайно в кінці робочої гілки.

Натягачі. Тип натягача визначається головним чином довжиною конвеєра і пружними властивостями конвеєрної стрічки. Гвинтові натягачі використовують звичайно в стаціонарних конвеєрах невеликої довжини (не більше 50 м) і пересувних конвеєрах. На конвеєрах малої і середньої потужності найбільше поширення набули вантажні натягачі. Горизонтальну натяжну станцію розташовують на початку вантажної гілки конвеєра. Вертикальну натяжну станцію вмонтовують на початку холостої гілки, використовуючи барабани, що відхиляються. Для переміщення рами станції установлюють дві вертикальні направляючі з швелера.

Станина (опорна металоконструкція). У стаціонарних стрічкових конвеєрах станину виконують у вигляді металоконструкції з окремих зварних секцій: секція для кріплення приводних барабанів, середньої секції для кріплення верхніх і нижніх роликоопор, перекидачі і секції для кріплення натягачів. У конвеєрах з розвантажувальним візком на станині закріплюють рейкову колію.

Параметри стрічкового транспортера: довжина транспортування; кут нахилу робочої гілки стрічки; швидкість руху стрічки; продуктивність транспортера і споживана потужність.

Довжина.Існують стрічкові конвеєри завдовжки від 10 до 1000 м. Діапазон довжин стрічкових конвеєрів збільшився із застосуванням стрічок на тросовій основі.

Кут нахилу робочої гілки.При транспортуванні штучних вантажів кут нахилу не повинен бути більшим кута зовнішнього тертя.

В окремих випадках для збільшення кута нахилу на стрічку кріплять поперечні планки, які утримують вантаж від сповзання. При транспортуванні зерна пшениці і жита граничний кут нахилу робочої гілки 18…20°, а зернових відходів – 20…22°.

Швидкість руху стрічки вибирають залежно від властивостей вантажів, що транспортуються:

– при транспортуванні штучних вантажів величину швидкості обмежує механічна міцність вантажу;

– при транспортуванні сипких вантажів – насипна вага вантажу, крупність його частинок і інші чинники.

Величина швидкості стрічки залежить, окрім іншого, від кута нахилу робочої гілки і ширини стрічки.

На похилій частині стрічкового конвеєра в місці набігання стрічки на ролик фактичний кут нахилу перевищує середній кут нахилу робочої гілки до горизонту. Внаслідок цього порушується рівновага вантажу на стрічці, і неминуче скидання матеріалу на шляху транспортування. Тому необхідно із збільшенням кута нахилу зменшувати величину швидкості стрічки.

Від ширини стрічки залежить стійкість сипкого матеріалу, укладеного на стрічку. Чим ширша стрічка, тим стійкіше положення матеріалу на стрічці, тим більшу швидкість їй можна додати.

Виходячи зі сказаного, швидкість стрічки конвеєра для сипких вантажів визначається за формулою

, м/с, (44)

де – коефіцієнт, що враховує кут нахилу стрічки до горизонту

b
		0,93	0,87	0,81	0,77	0,73	0,69	0,65	0,61

– коефіцієнт, що враховує ширину стрічки В_С

ВС , мм
	0,7	0,85		1,1	1,25	1,35	1,4	1,4

– рекомендована максимальна швидкість стрічки, м/с