Класифікація складів

Склад - це складний комплекс будівельних споруд і пристроїв, оснащений високопродуктивним устаткуванням і призначений для приймання, переробки, складування, відвантаження вантажів, а також для виконання операцій, передбачених технологією внутрішньоскладського зберігання вантажу. Класифікація складів показана на рис. 11. Одна з основних вимог до складів – це економічність, як при будівництві, так і при експлуатації.

Сукупність робіт, що виконуються на складах різного типу, приблизно однакова. Пояснюється це тим, що склади виконують наступні схожі функції: тимчасове розміщення і зберігання вантажів (матеріальних потоків); зміна матеріальних потоків і т.п.

Рис. 11 - Класифікаційна схема складів

У загальному випадку комплекс складських операцій є наступною послідовністю: розвантаження зовнішнього транспорту; приймання вантажу; розміщення на зберігання (розміщення вантажу в стелажі, штабелі); внутрішньоскладське переміщення; забір вантажу з місця зберігання; комплектація і пакетування вантажу для подальшої відправки і реалізації.

Застосування відкритих складів (рис. 12) дозволяє заощадити засоби на будівництво, усуває вибухонебезпеку. Зверху рекомендується влаштовувати легкий навіс з вертикальною щитовою огорожею.

Склади для сипких вантажів (табл. 2) – це споруда з горизонтальною або похилою підлогою, призначена для зберігання сипкого вантажу насипом прямо на підлозі.

Місткість сучасних типових складів з плоскими підлогами 3200 і 5500 т, з похилими підлогами – 7500 т.

Широке розповсюдження мають силоси, виконані із залізобетонних об'ємних елементів заводського виготовлення. Так наприклад, муку зберігають в силосах, тому що вони мають такі технологічні переваги: муку легко переміщати з одного силоса в інший; аерувати; сортувати; просушувати; швидко прогрівати.

Силоси для зберігання можуть розміщуватися: у окремій будівлі, в прибудові до основного корпусу, вбудовуватися в габарити основного корпусу на першому і вище розташованих поверхах.

Таблиця 2- Типи зберігання в складах для сипких вантажів.
Рекомендоване устаткування для переміщення вантажу усередині складу

Тип складу	Зберігання	Устаткування для переміщення вантажу
при подачі	при відвантаженні
Відкритий (рис. 12)	у штабелях	Пересувні і стаціонарні розвантажувальні машини, крани, стрічкові конвеєри	Пересувні вантажні машини, крани, гідротранспорт
Закритий	підлогове (рис. 13)	Розвантажувачі автомобілів і вагонів, стрічкові і скребкові конвеєри, норії	Стрічкові і скребкові конвеєри, норії, пересувні навантажувачі
у бункерах і силосах	Розвантажувачі автомобілів і вагонів, стрічкові і скребкові конвеєри, норії, шнеки, пневматичні транспортні пристрої	Стрічкові і скребкові конвеєри, норії, шнеки, аерогравітаційні конвеєри

Рис. 12 - Схема відкритого механізованого складу сипкого вантажу:

Склади штабельного зберігання. Основним устаткуванням на складах зі штабельним зберіганням вантажів, що пакетуються, є електрозавантажувачі, які виконують операції як по складуванню, так і по навантаженню-розвантаженню в транспортні засоби. Також можуть використовуватися крани-штабелери, мостові крани, кран-балки та ін.

Такі склади повинні мати крок колон не менше 6 м, щоб не утрудняти роботу підлогового транспорту. Висота таких складів звичайно складає 5,4 і 6 м.

Склади із стелажним зберіганнямперспективно застосовувати в тих галузях промисловості, де вантажі зберігають тривалий час.

Стелажі – являють собою легку металеву конструкцію, нерідко пристосовану для зміни розмірів осередків відповідно до різних розмірів вантажних одиниць (рис. 14).

Стелажі бувають: однорядними, дворядними, наскрізними і спеціальними для рухомого зберігання вантажів. Однорядні стелажі установлюються тільки поряд із стінами складів. Дворядні стелажі більш поширені. Висота таких стелажів може досягати 30 метрів. Між стелажами передбачені проїзди для устаткування, що обслуговує ці стелажі. Недолік одно- і дворядних стелажів – невисокий коефіцієнт користування площі.

Стелажі з рухомим зберіганням розділяють на:

1) гравітаційні – якщо є необхідність виконувати значний об'єм підсортувальних робіт, тобто у міру звільнення лінії, під дією сил тяжіння вантаж переміщується по спеціальних роликах;

2) конвеєрні – аналогічні за типом дії з гравітаційним стелажем, але зберігаються вантажі в укрупнених одиницях на плоских піддонах або в контейнерах.

Перевагою такого складу є дотримання умови: вантаж, який перший надійшов на склад, першим з нього і відправляється.

Наскрізні стелажі дозволяють збільшити використовування площі за рахунок зменшення площ, зайнятих під проїзди. Подача вантажу на стелажі здійснюється почерговим заповненням (звільненням) на всю висоту кожного вертикального ряду осередків. Недолік таких складів: неможливість забирати вантаж у будь-який час і труднощі, що виникають при роботі електрозавантажувачів, які рухаються усередині стелажа з вантажем, піднятим на потрібну висоту.

Визначення місткості складу.Місткість складу циліндрової форми (силоса) визначається за формулою

, (3)

де D і H – діаметр і висота силоса, м;

r₀ – об'ємна маса вантажу, кг/м³;

к = 0,95 – коефіцієнт заповнення складу.

Місткість механізованого складу прямокутної форми:

==, т, (4)

де Г_Ді– добовий вантажопотік надходження і-го вантажу, т/добу;

– річний вантажопотік надходження і-го вантажу, т/рік;

t_Зі – прийнята норма запасу (зберігання) для і-го вантажу, доба;

e_і– коефіцієнт транзитності для і-го вантажу.

n_P – число днів роботи підприємства протягом року;

K_H – коефіцієнт нерівномірності прибуття вантажу.

Норму запасу (t_Зі) для складів сировини установлюють залежно від умов поставок того чи іншого вантажу, які визначають договорами поставки, правилами перевезень і іншими факторами. Визначають цю норму залежно від числа поставок вантажу за квартал.

Норма зберігання (t_Зі) для складу готової продукції установлюється залежно від властивостей продукту, що зберігається, умов зберігання, вимог поставки продукту відповідної якості.