Ethernet — базова технологія локальних обчислювальних (комп'ютерних) мереж з комутацією пакетів, що використовує протокол CSMA/CD (множинний доступ з контролем несучої та виявленням колізій). Цей протокол дозволяє в кожний момент часу лише один сеанс передачі в логічному сегменті мережі. При появі двох і більше сеансів передачі одночасно виникає колізія, яка фіксується станцією, що ініціює передачу. Станція аварійно зупиняє процес і очікує закінчення поточного сеансу передачі, а потім знову намагається повторити передачу.
Ethernet-мережі функціонують на швидкостях 10Мбіт/с, Fast Ethernet — на швидкостях 100Мбіт/с, Gigabit Ethernet — на швидкостях 1000Мбіт/с, 10 Gigabit Ethernet — на швидкостях 10Гбіт/с. В кінці листопада 2006 року було прийняте рішення про початок розробок наступної версії стандарту з досягненням швидкості 100Гбіт/с (100 Gigabit Ethernet).
В даному розрахунковому завданні будемо використовувати високошвидкісну технологію Gigabit Ethernet.
Для зв’язку між будівлями обране оптичне волокно. Центральний маршрутизатор, до якого приєднані усі гілки мережі, встановлений у будівлі №1. Для зв’язку будівель 1 і 2, а також 1 і 3 та 1 і 4 буде використовуватися стандарт 1000Base - SX.
Всередині всіх будівель реалізований стандарт 1000Base - T, топологія - зірка, кабель - UTP5e.
CAT5e (UTP5e) (смуга частот 125 МГц) - 4-парний кабель, вдосконалена категорія 5. Швидкість передач даних до 100 Мбіт / с при використанні 2 пар і до 1000 Мбіт / с при використанні 4 пар. Кабель категорії 5e є найпоширенішим і використовується для побудови комп'ютерних мереж.
1000BASE-SX, IEEE 802.3z - стандарт, який використовує багатомодове волокно. Дальність проходження сигналу без повторювача до 550 метрів.
1000BASE-T, IEEE 802.3ab - стандарт, який використовує виту пару категорій 5e. У передачі даних беруть участь 4 пари. Швидкість передачі даних - 250 Мбіт / с по одній парі. Використовується метод кодування PAM5, частоту основної гармоніки 62,5 МГц. Дальність проходження сигналу без повторювача(репітера) до 100 метрів.
Всі комп'ютери в локальній мережі з'єднані лініями зв'язку. Геометричне розташування ліній зв'язку щодо вузлів мережі і фізичне підключення вузлів до мережі називається фізичною топологією. У залежності від топології розрізняють мережі: шинної, кільцевої, зіркової, ієрархічної та довільної структури.
Розрізняють фізичну і логічну топологію. Логічна і фізична топології мережі незалежні один від одного. Фізична топологія - це геометрія побудови мережі, а логічна топологія визначає напрямки потоків даних між вузлами мережі та способи передачі даних.
В даний час в локальних мережах використовуються такі фізичні топології:
• фізична "шина" (bus);
• фізична "зірка" (star);
• фізичне "кільце" (ring);
• фізична "зірка" і логічне "кільце" (Token Ring).
Ми будемо використовувати топологію зірка, тому що вона має такі переваги:
· вихід з ладу однієї робочої станції не відбивається на роботі всієї мережі в цілому;
· хороша масштабованість мережі;
· легкий пошук несправностей і обривів в мережі;
· висока продуктивність мережі (за умови правильного проектування);
· гнучкі можливості адміністрування.
Але, в неї є й недоліки:
· вихід з ладу центрального концентратора обернеться непрацездатністю мережі (або сегмента мережі) в цілому;
· для прокладки мережі найчастіше потрібна більше кабелі, ніж для більшості інших топологій;
· кінцеве число робочих станцій в мережі (або сегменті мережі) обмежена кількістю портів в центральному концентраторі.
Одна з найбільш поширених топологій, оскільки проста в обслуговуванні. В основному використовується в мережах, де носієм виступає кабель вита пара UTP категорії 5 або 5e.
Будуємо схему будівлі. Встановлюємо 3 медіаконвертори, для перетворення сигналу з оптоволокна, з’єднуємо їх зі маршрутизатором. Встановлюємо сервер і також з’єднуємо його зі маршрутизатором, кабелем типу UTP5e. Розміщуємо робочі станції та з’єднуємо їх кабелем типу UTP5e, так як вибрано стандарт 1000 Base -T. Встановлюємо додатково один світч на першому поверху для підсилення сигналу на лінії та для розподілення.