На сьогоднішній день визначення міжповірочного інтервалу можна проводити за такими основним напрямками:
- визначення міжповірочного інтервалу на основі статистики відмов;
- визначення міжповірочного інтервалу на основі економічного критерію;
- довільне призначення первинного міжповірочного інтервалу з подальшим коректуванням його на протязі всього терміну експлуатації приладу.
Визначення міжпопірочного інтервалу на основі статистики відмов ефективний, якщо відомі показники метрологічної надійності ЗВТ. При визначенні міжпопірочного інтервалу першим способом як критерії -нормовані показники - рекомендується застосовувати такі характеристики:
· поріг допустимих значень довірчих меж нестабільності метрологічних характеристик ЗВ nр при заданій довірчій вірогідності Р;
· поріг допустимих значень вірогідності метрологічної справності ЗВ Рmin У момент чергової повірки;
- поріг допустимих значень коефіцієнта метрологічної справність ЗВ К min, який дорівнює середній частці міжповірочного інтервалу, протягом якої ЗВ знаходилося в метрологічно справному стані.
Вибір конкретного критерію залежить від способу повірки. У даному практикумі розглянемо три основних способи повірки:
а) встановлення дійсних значень або градуювання всіх ЗВ, що надійшли на повірку (далі - перший спосіб повірки);
б) визначення придатності ЗВ до застосування за нормами стабільності (із забракуванням тих ЗВ, зміна дійсного значення або градуювальної характеристики яких за міжповірочним інтервалом перевищила межу допустимої нестабільності, що встановлена для ЗВ даного типу) при визнанні того, що градуювання ЗВ є придатним (далі - другий спосіб повірки);
в) визначення придатності ЗВ до застосування із забракуванням тих ЗВ, характеристика похибки яких перевищує за абсолютним значенням поріг її допустимих значень, встановлений для ЗВ даного типу (далі - третій спосіб повірки).
Критерій nр необхідно застосовується при першому способі повірки.
Критерії Рmin і Кmin необхідно застосовуються при другому і третьому способах повірки.
При отриманні початкових даних для визначення міжповірочного інтервалу можливі такі джерела інформації:
· випробування ЗВ або його окремих блоків;
· дані про нестабільність елементів ЗВ;
- показники надійності ЗВ, що нормуються або підтверджені випробуваннями;
- результати повірок ЗВ.
Таким чином, для розрахунку міжповірочного інтервалу конкретного типу ЗВ необхідно заздалегідь вибрати:
· критерій призначення міжповірочного інтервалу;
· спосіб повірки ЗВ і відповідний нормований показник;
· яким способом будуть отримані початкові дані.
До початкових даних, необхідних для розрахунку міжповірочного інтервалу, крім нормованих показників метрологічної надійності, відносяться статистичні характеристики процесу дрейфу метрологічних характеристик ЗВ. Їх отримання залежить від способу реєстрації результатів повірки ЗВ.
Значення міжповірочного інтервалу вибираються із стандартного ряду: 0,25; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15; 18; 21; 24; 30; 36; 42; 48; 54.
Приклад: