Гідравлічне зчеплення

Гідравлічним зчепленням називається гідромуфта, в якій крутний момент передається швидкісним напором рідини, що циркулює між ведучими та веденими її частинами(БЕЛАЗ-7555 та його модифікації).

Гідромуфта на автомобілях у якості самостійного зчеплення не застосовується, так як вона не забезпечує повного вимкнення (її «веде»), що ускладнює перемикання передач. У зв’язку з цим при використані гідромуфти послідовно з нею встановлюється фрикційне зчеплення, що призначене тільки для перемикання передач. При цьому у фрикційному зчеплені використовуються більш слабкі натискні пружини, що полегшує вимикання зчеплення.

На рис. 26 показана гідромуфта, з якою послідовно включене однодискове фрикційне сухе зчеплення. Ведуче лопатеве насосне колесо(1) разом з корпусом гідромуфти закріплене на колінчастому валу двигуна, а ведене лопатеве турбінне колесо(2) з’єднано з ведучим диском(3) фрикційного зчеплення. Обидва колеса знаходяться у корпусі гідромуфти, об’єм якого на 80…85% заповнений робочою рідиною - турбінним маслом малої в’язкості. Лопаті коліс гідромуфти мають радіальне розташування.

 

1-насосне колесо; 2-турбінне колесо; 3-ведучий диск Рисунок 26 - Гідромуфта

 

При обертанні колінчастого валу двигуна обертається насосне колесо(1). Масло з його лопатей під дією відцентрової сили переноситься на лопаті турбінного колеса(на рисунку показано стрілками) і приводить його та ведучий диск(3) зчеплення до обертання. Від турбінного колеса масло знову надходить до насосного колеса, створюючи при цьому коло циркуляції, чим і забезпечується передача крутного моменту від двигуна до трансмісії. Отже, передача крутного моменту в гідромуфті відбувається за допомогою рідини і тривале буксування не викликає посиленого нагріву та зношування деталей гідромуфти.

Гідромуфта забезпечує плавну передачу крутного моменту, знижує динамічні навантаження в трансмісії та поглинає крутильні коливання, підвищує стійкість роботи двигуна при малій швидкості руху, полегшує керування автомобілем та підвищує прохідність автомобіля. Проте вона має низький ККД та погіршує паливну економічність автомобіля. При застосуванні гідромуфти у трансмісії втрати максимальної потужності двигуна складають до 3% внаслідок нагріву робочої рідини. Крім того, застосування гідромуфти приводить до підвищення складності, металоємності та вартості трансмісії автомобіля[2,7].