Дайте відповідь на такі запитання:
Яку відповідальність несуть власники грального бізнесу за негативні наслідки, пов'язані із зростанням кількості самогубств серед людей, що програлися, появою в суспільстві хвороби «ігроманії»?
1 Як Ви можете оцінити розвиток грального бізнесу в Україні та які він має перспективи?
2 Які заходи Ви могли б рекомендувати владі для боротьби із залежністю споживачів від комп'ютерних та інших видів ігор?
3 Обґрунтуйте Вашу позицію щодо соціальної відповідальності бізнесу.
ВПРАВА 2 «НЕБЕЗПЕЧНІ ІГРАШКИ»
На початку 1980-х років при виробництві дитячих іграшок почали широко застосовувати полівінілхлорид (м'яку пластмасу), який давав можливість робити іграшки більш цікавими для дітей і забезпечував у цій галузі масове виробництво. Проте своєї основної риси - м'якості - полівінілхлорид набуває завдяки використанню в ньому інших хімічних добавок-пластифікаторів, головне місце серед яких посідають так звані фталати. Щоб бути м'якою на дотик і мати гарну форму, стандартна іграшка повинна містити до 40 % різних видів фталатів.
Згідно з дослідженнями багатьох учених світу, фталати є дуже шкідливими речовинами. Вони мають здатність забруднювати атмосферу, і їх дуже важко (або взагалі неможливо) вивести з організму. Серед них є канцерогени, а деякі з них серйозно підозрюють у негативному впливі на статевий розвиток дітей. Лабораторні дослідження, проведені нещодавно, демонструють, що існує зв'язок між фталатами та різноманітними тяжкими хронічними захворюваннями печінки, нирок, ушкодженням репродуктивної та імунної систем, безпліддям. У багатьох європейських країнах показали відеоролик, у якому було повідомлено таку інформацію: "Доведено, що фталати викликають порушення репродуктивної функції, приводять до зменшення розміру яєчок, виділення малої кількості сперматозоїдів, безпліддя, викидів. Це встановлено на піддослідних тваринах. За іншими дослідженнями, фталати збільшують ризик ракових захворювань". Володимир Сиром'ятніков, завідувач кафедри хімії високомолекулярних сполук Київського національного університету, повідомив: "Найнебезпечніші - летючі фталати. Навіть речовини середнього ступеня шкідливості можуть при великих дозах викликати параліч нервової системи, сильно впливати на шкіру, дихальні шляхи, шлунок".
Більш того, фталати в іграшках мають здатність виходити назовні, коли дитина стискає пластик. Тому особливо високу дозу цих шкідливих речовин діти отримують тоді, коли жують іграшки, що трапляється досить часто. До того ж, з полівінілхлориду виробляють зубні кільця, соски для пляшечок, іграшки для ванни тощо. За даними американських дослідників, дитина в процесі гри з невеличкою іграшкою поглинає 66-1055 мг фталатів на добу, тоді як міністерство довкілля в Данії рекомендує вилучати з продажу іграшки, які виділяють > 9 мкг фталатів на один кілограм ваги дитини. Голландські дослідження також показали, що діти споживають фталатів у 5-10 разів більше від припустимих норм. Після детальних досліджень у 1997-1998 роках цілий ряд іграшок з ПХВ вилучили з виробництва та ринків Данії, Швеції, Іспанії, Греції, Нідерландів та Аргентини. Натомість спеціалісти радять заміняти полівінілхлорид більш безпечними матеріалами, як, наприклад, силіконом або латексом чи іншими чистими сполуками з натуральною каучуковою основою. Крім того, цілий ряд фірм-продавців іграшок зобов'язався припинити продаж продукції з ПХВ. Українські представники організації Грінпіс, провівши попереднє дослідження виробництва іграшок з полівінілхлориду в Україні, повідомили, що всі іграшкові фабрики виробляють такі ляльки. Держстандарте вмісту хімічних речовин, яких вони намагаються загалом дотримуватися, розроблені за радянських часів, коли ще не було відомо про згубні наслідки впливу фталатів на організм дитини. Крім того, сам процес обробки пластмас і гуми не завжди відповідає навіть дуже невибагливим стандартам.
Крім того, 90 % іграшкової продукції до України завозять з країн Азії, передусім Китаю, Тайваню та Туреччини, дуже часто нелегальним шляхом. За даними комісії СІЛА з безпеки споживчих товарів, у цих країнах майже не досліджують проблеми вмісту полімерів та фталатів.
Зі свого боку, продавці неякісної продукції почали маркувати свої іграшки як нетоксичні, „заспокоюючи" покупців дозволом на застосування ляльки, наприклад, для дітей віком від 1 до 3 років. Проте ніде не вказано того, який саме різновид фталатів використовувався в даному товарі.