Перша теорія міжнародної торгівлі (ТМТ) - теорія меркантилізму (mercantilism) - була розроблена європейськими вченими Томасом Маном (Tomas Mun) (1571-1641), Чарльзом Дейвіантом (Сharles Davenant) (1656-1714), Жаном Батістом Колбертом (Jaen Baptiste Colbert) (1619-1683), сером Вільямом Петті (Sir William Petty) (1623-1687). Ця економічна теорія виникла та пояснювала зовнішню торгівлю у період розвитку та занепаду середньовічного феодалізму у Європі (1500-1800 рр.) коли виникали та зміцнювались європейські держави, найсильніші з них захоплювали колонії і боролись за поділ сфер впливу, а міста ставали економічними центрами. У цих умовах виникла потреба в економічній теорії, яка б обгрунтувала роль товару та необхідність економічного виходу національних держав на зовнішні ринки. Ці функції чудово виконав меркантилізм.
Меркантилізм - це економічне вчення та економічна політика, яка представляє інтереси торгової буржуазії у періоди феодалізму та становлення капіталізму.
Згідно з теорією меркантилізму багатство країни вимірюється кількістю золота тасрібла, якою вони володіють.
Меркантилісти вважали, що економічна система складається з трьох секторів: виробничого, сільського та іноземних колоній. Для ефективного функціонування економічної системи найважливішими, на їх думку , були торговці, їх праця розглядалась як основний фактор виробництва. Джерелом багатства, таким чином, є сфера обігу, а не сфера виробництва, багатство ототожнювалось з грошовим капіталом. Грошові кошти ( у формі золота та срібла) дозволяють утримувати армію, зміцнювати становище правителя, сприяють проведенню колоніальних війн, виникненню фабрик (мануфактур), утворенню нових робочих місць.
Оскільки у світі, на думку прихильників цієї теорії, існує обмежена кількість багатства (золота та срібла), то країни можуть збільшувати своє багатство включно за рахунок зубожіння інших, тобто за рахунок перерозподілу.
Тому для зміцнення економічних позицій держава повинна вживати наступних заходів:
1. Більше експортувати товарів, ніж імпортувати, оскільки у цьому випадку вона одержить вартість активного сальдо їх торгового балансу у вигляді золота, яке буде надходити з країн, які мають дефіцит торгового балансу. Підтримка позитивного сальдо торгового балансу дозволить, крім того, збільшити внутрішні витрати, виробництво та зайнятість населення.
2. Ввести обмеження на більшу частку імпорту (за допомогою квот, тарифів та інших інструментів торгової політики) та надавати субсидії більшій частині експортних виробництв, що дозволить забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.
3. Заборонити або обмежити експорт сировини та дозволити безмитний імпорт сировини, якої немає всередині країни, що дозволить акумулювати золото та підтримувати на низькому рівні експортні ціни на готову продукцію.
4. Заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополій, яка має виключне право перепродажу колоніальних товарів за кордон.
5. Гальмувати розвиток виробництва готових товарів у колоніях, перетворити їх на постачальників сировини до метрополій. Колонії повинні експортувати дешеву сировину, а імпортувати дорогі готові вироби.
Однією з головних передумов меркантилістської теорії було те, що економічна система функціонувала в умовах неповної зайнятості, внаслідок чого прилив додаткового золота з-за кордону зможе сполучитися з надлишковою робочою силою та збільшити виробництво. У противному разі, якщо б передбачалась повна зайнятість населення, приплив золота з-за кордону спричиняв би зростання інфляції і не знаходив ефективного використання.
На практиці економічна політика держав, яка базувалась на поглядах меркантилістів, призвела до встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю. Уряди країн намагались забороняти експорт золота та срібла приватним особам, а порушники карались аж до смерті. Зовнішню торгівлю дозволялось здійснювати визначеним компаніям і тільки за певними маршрутами. Головне завдання цих компаній - забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.
Обмеження імпорту, які вводились в однобічному порядку, ускладнювали міжнародну торгівлю. Міжнародна торгівлю поділилась на "зони", які задовільняли інтереси метрополій (Англії, Франції, Іспанії тощо) та зв’язаних з ними колоніальних країн.
Теорія меркантилізму була призначена для збагачення метрополій, що викликало значне незадоволення у колоніях і призвело до війни за незалежність у Північній Америці. Після 1800 року, з ослабленням впливу меркантилізму, метрополії рідко застосовували заходи з обмеження розвитку промислового потенціалу у своїх колоніях, але організаційними та правовими заходами продовжували гальмувати зовнішню торгівлю колоній.
Позитивною стороною меркантилістів є те, що вони першими запропонували струнку теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для економічного зростання країн, розробили можливу модель її розвитку, вперше описали те, що у сучасній економіці зветься платіжним балансом.
Обмеженість меркантилістів полягає у тому, що вони вважали, що збагачення країн можливе не тільки за рахунок перерозподілу вже існуючого багатства, але й за рахунок його нарощування.