Тарифна квота

Імпортний тариф приводить до певної суперечності: виробники захищені, але споживачі за це розплачуються.

Тарифна квота передбачає імпорт встановленої кількості товару за базовою ставкою мита, а понаднормову кількість – за підвищеною ставкою мита.

До торгівлі: Dd – внутрішній попит, Sd – внутрішня пропозиція, Sw – світова пропозиція (країна мала). т. Е – ціна складає 540 $.

Вільна торгівля: ціна падає до світової (400 $). За цією ціною країна виготовляє 5 од. товару, а споживатиме 40 од., отже імпорт 40-5=35 од.

Вводимо тарифну квоту, за якою імпорт перших 5 од. обкладається митом 10% (40$/од.), а решта під 20% (80 $/од.). Виникає двохярусний тариф, який збільшує внутрішню ціну товару до 480 $. При цьому внутрішнє виробництво збільшується до 15. Ефект переділу складає (а), тобто внутрішні виробники отримають дох за рахунок споживачів. Економічні втрати через відносно меншу ефективність внутрішнього виробництва (b), втрати через скорочення споживання (d).

Сегмент доходів розпадається на кілька під сегментів. Після ведення тарифу 20% імпорт складе 30-15=15 од. Перші 5 од. йдуть по 10% мита і дохід бюджету від цього с1=5*40$=200 од. Решта 10 од. йдуть по миту 20%, тобто с23=10*80$=800$. с1, с2, с3 йдуть до державного бюджету. с4 = 5*80$-5*40$=200$ є непередбаченим доходом місцевих фірм, які купивши 5 од. по 440$ в межах квоти, отримають можливість перепродати їх за внутрішньою ціною 480$ Однак іноземні постачальники підвищать експорту ціну, при досягненні якою 480$ весь непередбачений доход від введення тарифної квоти піде за кордон. Тому тарифну квоту доцільно використовувати протягом обмеженого часу.

Увага!!! Це тільки тоді, коли імпорт йде суцільним потоком в обмеженому часі. Якщо поставки розтягнуті в часі, то с1 переміститься вліво (від’їсть кусок b) і складе (15-10)*40=200 $, а решта (30-15)*80=1200 $ теж підуть до державного бюджету. Тобто непередбачені виграші фірм, що працювали в межах квоти перетворяться у зменшення ефекту захисту (b).