Для вимірювання нетарифних методів переважно використовують один з таких індексів:
Індекс частотності (frequency index) – індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями. Переважно використовується для визначення рівня нетарифних обмежень, але не показує відносну важливість обмеження окремих статей імпорту та їх ефективність для економіки.
Індекс покриття торгівлі (trade coverage ratio) – показує вартісну частку експорту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями. Слабкістю цього індексу є те, що він недооцінює вплив найінтенсивніших нетарифних бар’єрів
Індекс дії на ціни (price impact index) – співвідношення ціни світового ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт якого підпадає під нетарифні обмеження. Недоліком цього індексу є те, що далеко не вся різниця між внутрішньою і світовою ціною на товар залежить від нетарифних обмежень.
Переважно для цілей співставності за допомогою одного з наведених індексів розраховують вартість нетарифних бар’єрів у вигляді еквівалента адвалерного мита. Наприклад, при імпорті м’ясних продуктів Японією, номінальний тариф на які становить всього 13%, нетарифні обмеження імпорту м’яса збільшували його ціну на японському ринку порівняно зі світовою ще на 161%.