Статичні та динамічні ефекти інтеграції

Теорія митного союзу канадського економіста Джейкоба Вайнера (Jacob Viner) стверджує, що внаслідок створення митного союзу виникають два типи ефектів:

1. Статичні ефекти(static effects) - економічні наслідки, які проявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат.

2. Динамічні ефекти(dynamic effects) – економічні наслідки, які проявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу.

Основними статичними ефектами є ефект створення торгівлі та ефект відхилення торгівлі. Крім того до статичних ефектів можна віднести скорочення адміністративних витрат на утримання митних та прикордонних органів.

До динамічних ефектів можна віднести зростаючу конкуренцію між виробниками з різних країн, яка стримує зростання цін, стимулює зростання якості та впровадження нових технологій. Крім того, інтеграція переважно приводить до зростання обсягів іноземних інвестицій, що дозволяє третім країнам зберегти за собою певні сегменти об’єднаного ринку.

Ефект створення торгівлі (trade creation) – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу.

Ефект відхилення торгівлі (trade diversion) – переорієнтація місцевих споживачів з закупівлі товару в ефективнішого позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу.

Припустимо, що торгівля відбувається одним товаром і потенційно може розвиватися між трьома країнами.

Учасники торгівлі	Статус	Внутрішня ціна, $/шт.	Мито, $/шт.	Пропозиція, млн. шт.	Попит, млн. шт.
Польща	Експортер		-
Україна	Імпортер	-		-	-
Росія	Експортер	8,5	-

 

При відсутності торгівлі товар в Україні вироблятиметься і споживатиметься у кількості 50 млн. шт. за ціною P_d=9,5 $/шт.

З початком торгівлі Україна купуватиме товар у Польщі, яка пропонує цей товар за ціною P_I=8 $/шт. З врахуванням мита ціна зросте до P_I+t=8+1=9 $/шт. В Росії купувати товар не вигідно, оскільки ціна на нього вища. Обсяг виробництва в Україні скоротиться до 40 млн. шт., а споживання зросте до 60 млн. шт. Отже обсяг імпорту 60-40=20 млн. шт. Ефект доходів державного бюджету України складе 20*1=20 млн. $.

Після створення митного союзу між Україною та Польщею митний тариф скасовується і Україна втративши доходи бюджету зможе споживати 80 млн. шт. товару за ціною 8 $/шт. При цьому внутрішнє виробництво скоротиться до 20 млн. шт. Отже новий обсяг імпорту складе 80-20=60 млн. шт.

Створення митного союзу позитивно для споживачів в Україні, оскільки їх надлишок споживання зростає з gef=60*(12-9)*0,5=90 млн. $ до abcdgef=80*(12-8)*0,5=160 млн. $.^[3]

Отже, ефект доходу бюджету с зникає, дія ефекту переділу а нейтральна, оскільки доходи виробників продукції, яка конкурує з імпортом просто перерозподіляються на користь споживачів. В результаті чистий статичний виграш України від створення митного союзу з Польщею визначається сумою ефекту захисту b і ефекту споживання d. Отже ефект створення торгівлі становить b+d=(40-20)*(9-8)*0,5+(80-60)*(9-8)*0,5=10+10=20 млн. $.

Припустимо тепер, що Україна вступає в митний союз не з Польщею, а з Росією. Тут матимемо ефект відхилення торгівлі, оскільки ми відхиляємо (скорочуємо) торгівлю з Польщею на користь торгівлі з Росією. Обсяг внутрішнього виробництва становитиме 30 млн. шт., а споживання – 70 млн. шт., тобто обсяг імпорту з Росії 70-30=40 млн. шт. Надлишок споживання досягає рівня a’b’c’d’efd=(12-8,5)*70*0,5=122,5 млн. $. Чистий статичний виграш України від створення митного союзу з Росією b’+d’=(40-30)*(8,5-8)*0,5+(70-60)*(8,5-8)*0,5=2,5+2,5=5 млн. $. Однак втрати бюджету с=(60-40)*(8,5-8)=10 млн. $. Тобто ефект створення торгівлі b’+d’=5, а сумарний ефект відхилення торгівлі (b’+d’)-с=5-10=-5 млн. $. Тобто, оскільки b’+d’<c, то такий митний союз негативно впливає на добробут країн-учасників.

Отже, митний союз як варіант торгової політики не є однозначно позитивним явищем. На цьому побудована теорія “другого кращого” Дж.Міда, сформована у 1955 році.^[4]

Теорія "другого найкращого" (theory “of the second best”) – крім свободи торгівлі, яка безумовна призводить до зростання сукупного добробуту, ще одного варіанту торгової політики, котра також безумовно забезпечувала б ріст сукупного добробуту, не існує.

Хоча інтеграція і не є найкращим варіантом торгової політики, однак в більшості випадків вона є виправдана. Загальні закономірності, які визначають ефективність інтеграції такі:

1. Чим вищий рівень митних тарифів до інтеграції, тим більша ймовірність, що їх скасування приведе до того, що ефект створення торгівлі перевищить ефект її відхилення.

2. Чим нижчий рівень загального тарифу щодо третіх країн, тим менша ймовірність превалювання ефекту відхилення торгівлі.

3. Чим більше країн інтегрується і чим більший їх розмір, тим вища ймовірність переважання ефекту створення торгівлі.

4. Чим ближчий рівень економічного розвитку країн, які інтегруються, тим більша ймовірність ефекту виникнення торгівлі, оскільки в цьому випадку кожна з країн спеціалізуватиметься на виробництві товару, по якому має відносні переваги.

5. Чим більший був обсяг торгівлі до інтеграції, тим більша ймовірність, що вона приведе до ефекту створення торгівлі.