Моніторинг складається з багатьох різноманітних методів спостереження, збору необхідних параметрів-характеристик стану середовища та їх обробки. Усю сукупність цих методів можна поділити на такі основні напрями:
– методи реєстрації та оцінки якості стану середовища (біомоніторинг, дистанційний моніторинг та ін.);
– методи кількісного обліку організмів і методи оцінки біомаси, продуктивності рослин і тварин (біологічний моніторинг);
– вивчення особливостей впливу різних екологічних чинників на життєдіяльність організмів (лабораторні методи дослідження);
– методи математичного моделювання екологічних явищ і процесів, екосистем;
– створення геоінформаційних систем і технологій для розв‘язання екологічних проблем;
– комплексний еколого-економічний аналіз стану різних об‘єктів;
– геоекологічні і геофізичні методи дослідження;
– технологічні методи дослідження;
– медико-екологічні методи дослідження;
– методи екологічного контролю: екологічна експертиза, екологічний аудит, екологічна паспортизація та ін.
За специфікою виконання всі дослідження можна поділити на хімічні, фізичні, біологічні, геологічні, географічні, геофізичні, математичні та інші. У зв‘язку з великою кількістю видів забруднювачів та інших негативних впливів і видів об‘єктів забруднювання (живі біологічні організми, люди, різноманітні екосистеми, географічні природні комплекси та багато інших) необхідне використання багатьох різноманітних приладів, часто дуже складних і дорогих, спеціальних лабораторних досліджень, використання хімічних реактивів та ін. Тобто організація системи моніторингу є дуже складною, а з економічної точки зору, дуже дорогою справою. Для прикладу, у таблиці 8.1 подані тільки деякі методи аналізу забруднювальних речовин.
Таблиця 8.1