Методичні вказівки

Принцип накладання стосовно розрахунків електричних кіл полягає в тому, що сила струму (напруги на пасивному елементі) в будь-якій вітці лінійного електричного кола, в якому декілька джерел електричної енергії, дорівнює алгебраїчній сумі струмів (напруг) в цій вітці від дії кожного джерела окремо.

Метод накладання, який базується на принципі накладання, дозволяє поділити складну задачу визначення струмів віток електричного кола з "n" джерелами енергії на декілька простих задач визначення часткових струмів віток цього кола, що створю­ються кожним джерелом окремо, тобто "n" разів розраховують електричне коло, вважаючи, що в ньому діє лише одне джерело електричної енергії. При цьому інші джерела з електричного ко­ла виключаються. Замість джерел залишаються їхні внутрішні опо­ри. Сила дійсного струму (напруги) віток електричного кола виз­начається в результаті алгебраїчного складання часткових стру­мів (напруг) цієї вітки:

Ik=I1k+I2k+….+Ink

Uk=U1k+U2k+….+Unk

З додатним знаком враховують силу часткового струму (нап­руги), напрямок якого збігається з довільним напрямком результуючого струму (напруги) вітки.

Для розрахунків потужності споживачів електричної енергії за частковими потужностями метод накладання використовувати не можна, оскільки потужність – це квадратична(а не лінійна) залежність від струму чи напруги:

Pk=I2k*Rk = (I1k+I2k+…+Ink)2 * Rk ¹ ( I21k+I22k+…+I2nk)*Rk

Pk=U2k*Gk = (U1k+U2k+…+Unk)2 * Gk ¹ ( U21k+U22k+…+U2nk)*Gk

Якщо є проблеми з дослідним визначенням внутрішнього опору джерел живлення, слід звернутись до матеріалу вступного заняття, де це питання докладно розглянуте.

Далі розглянемо питання про визначення вхідних та взаємних провідностей віток. У відповідності з принципом накладання струм "к"- ої вітки складного електричного кола, що живиться від "n" джерел ЕРС, визначається через алгебраїчне складання часткових струмів, обумовлених окремою дією кожного джерела, тобто: Ік= Е1Gk1+ Е2Gk2+ ... + ЕkGkk+ ... + ЕnGkn, де Gkk - вхідна провідність "к" - ої вітки, для визначення якої необхідно струм вітки поділити на величину її ЕРС при умові, що Інших ЕРС в електричному колі немає. Відповідно Gkn- взаємна провідність "к" та "n"-ої віток. Вона визначається як результат поділу струму "к" - вітки на ЕРС "n" - вітки за умов, що інших ЕРС в електричному колі немає. Викладене приводить до висновку що вхідні і взаємні провідності чисельно дорівнюють частковим струмам віток, якщо в електричному колі діє лише одне джерело ЕРС з Е=1 В. Тому правило знаків для вхідних і взаємних провід­ностей віток таке ж, як і для часткових струмів. Всі коефіцієн­ти мають розмірність провідності.