Ключові слова: розподіл влади, задоволеність шлюбом, фактори стабільності сім’ї, подружні конфлікти, розлучення
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ
Розпочинаючи підготовку першого питання, слід звернути увагу на аналіз взаємовідносин в сім’ї, що передбачає вивчення проблеми засвоєння і виконання сімейних ролей, розподілу влади та домашніх обов’язків, форм міжособистісного спілкування та ін.
Поміркуйте, які сімейні ролі виконують чоловіки й жінки і чому в залежності від індивідуальних особливостей кожного їх виконання може суттєво відрізнятись від зразка. Спробуйте пояснити, чому зміст сімейних ролей в шлюбі визначається історичним і культурним контекстом.
Пригадайте ідею Т.Парсонса та Р.Бейлса про оптимальний зміст сімейних ролей. Чи залишається актуальним це твердження?
Виконання сімейних ролей пов’язане з розподілом влади. Зважте на те, що прийняття рішень у сім’ї може бути об’єктивним критерієм верховенства чоловіка або дружини. Т.Гурко (1996) вважає, що в даний час практично в усіх сферах сімейного життя дружина частіше, ніж чоловік, приймає рішення.
Можна виділити такі типи сімей в залежності від розподілу влади:
- авторитарна (домінаторна, тоталітарна), де є підпорядкування одного з подружжя іншому і дітей-батькам, де є характерним зловживання владою; відсутність рівних прав всіх членів сім’ї, особливо дітей. Такі сім’ї можуть бути патріархальними та матріархальними;
- демократична (рівноправна, партнерська) сім’я, де розподіл ролей здійснюється відповідно до обставин, особистих якостей та здібностей подружжя; повага до особистого життя членів сім’ї, основою дисципліни є повага та довіра;
- автономна сім’я (чоловік та дружина намагаються не втручатися до сфери впливу один одного).
Підготовка другого питання пов’язана з аналізом стабільності сім’ї. Практика показує, що в більшості випадків міцність шлюбу залежить від того, наскільки люди можуть і бажають йти назустріч одне одному, задовольняючи потреби іншого і жертвуючи своїми потребами. Недарма А. Шопенгауер вважав, що одружитися — означає наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов’язки. Очевидно, це в більшій мірі стосується чоловіків, тому що в конфліктних сім’ях дружини поступаються чоловікам більше ніж удвічі частіше, ніж чоловіки — дружинам (А. И. Антонов, В. М. Медков, 1987).
Прикладом систематизації факторів стабільності шлюбу може служити модель успішного шлюбу американських соціологів Л’юїса і Спенієра, що здійснили вторинний аналіз більше 300 праць з вказаної проблематики наприкінці 1970-х р. Було виділено 40 найважливіших ознак подружнього успіху, об'єднаних у 14 груп, що, у свою чергу, дали три збільшених блоки факторів: а) дошлюбні фактори; б) соціальні й економічні фактори; в) особистісні й внутрішньо-шлюбні фактори. Ознайомтесь з ними (див. Медіна Т.В. Соціологія сім’ї: навчальний посібник) і спробуйте пояснити їх зміст.
Характер спілкування чоловіка і дружини – важлива детермінанта задоволеності шлюбом. У наш час однією з найважливіших сімейних функцій є забезпечення емоційної стабільності. На думку деяких дослідників, українській сім’ї притаманний певний стереотип спілкування чоловіків з дружинами, який можна охарактеризувати як стриманий у вияві своїх справжніх почуттів, більш «закритий».
Підготовка третього питання вимагає поглибленого вивчення конфліктного потенціалу сімей. Сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на основі зіткнення протилежноспрямованих мотивів та поглядів. Познайомтесь з найбільш поширеними класифікаціями типів сімейних конфліктів і спробуйте пригадати, чи зустрічалися ви у своєму житті з деякими з них.
Розгляд сімейних конфліктів як проблеми соціології вимагає врахування кризових періодів розвитку сім’ї. І період – перший рік сімейного життя. Відбувається процес адаптації подружжя. ІІ період пов’язаний із появою дітей. У подружжя з’являються нові нелегкі обов’язки, суттєво обмежуються можливості для професійного росту, можливі сутички подружжя та їх батьків щодо виховання. ІІІ період співпадає із середнім подружнім віком (10-15 років), який характеризується насиченістю один одним, появою дифіцита почуттів. ІV період наступає після 20-24 років подружнього життя. Основна причина кризи пов’язана із посиленою емоційною залежністю дружини.
На жаль, далеко не завжди сімейні конфлікти розв’язуються позитивно. Підвищена конфліктність сімей досить часто є причиною розлучень.
Серед різноманітних суспільних процесів, типових саме для нинішнього сторіччя, одним із найбільш помітних у сфері сімейно-шлюбних відносин є стрімке збільшення кількості розлучень. Розірвання шлюбу — ще на початку ХХ століття вийнятково рідкісна подія — стало масовим явищем, що стосується інтересів безлічі людей.
Аналіз макросоціальних умов звичайно обмежується загальними міркуваннями про вплив на інститут сім’ї і стабільність шлюбу таких глобальних процесів, як урбанізація, міграція із села до міста, залучення жінок до суспільного виробництва і зростання їхньої економічної самостійності, зміна форм соціального контролю й ін. До мікросоціальних факторів розлученості звичайно відносять культурно-історичні традиції, соціально-демографічні і регіональні особливості функціонування сім’ї.
Після ознайомлення з найбільш розповсюдженими мотивами розлучень спробуйте побудувати їх ієрархію.
Розлучення впливає на всі сторони життя членів сім’ї, що розпалася: і на емоційне самопочуття людини, і на стан її здоров’я; породжує серйозні юридичні проблеми; ускладнює економічне становище розлучених; змінює взаємини з найближчим соціальним оточенням; ставить гострі проблеми, пов’язані з виконанням батьківських ролей. Розлученим доводиться одночасно адаптуватися до розпаду шлюбу і формувати новий стиль життя. Спробуйте розробити рекомендації, яким чином можна запобігти розлучення. Чи завжди розлучення має негативні наслідки? На Вашу думку, якою повинна бути позиція держави в цьому питанні? Які шляхи подолання цієї соціальної проблеми Ви бачите? Свої міркування можете викласти у вигляді есе.