У XX ст. всі історичні тенденції, властиві модернізації суспільства, зберігли свою спрямованість, поглибилися і розширилися, і на порозі XXI ст. у більшості промислово розвинутих країн певною мірою виявилися наслідком історичного відмирання норм багатодітності, зникнення сімейного виробництва як домінуючого, наслідком елімінування сімейної економіки, послаблення посередницької ролі сім’ї та її становища серед соціальних інститутів і у взаємовідносинах з інститутом держави.
Дані статистики та соціологічних досліджень зафіксували такі тенденції у зміні структури сім’ї:
- масову нуклеаризацію сім’ї, зменшення кількості сімей, які складаються з трьох поколінь, зростання кількості людей похилого віку, якими опікуються не сім’ї їх дорослих дітей, а інші суспільні інститути;
- зникнення шлюбності та збільшення кількості незареєстрованого співжиття та питомої ваги позашлюбних дітей, збільшення кількості «осколкових» сімей з одним із батьків та дітьми, розповсюдження повторних шлюбів чоловіків та меншою мірою жінок і відповідно сімей, де один із батьків не є кровним та виховує «чужу» дитину, збільшення кількості сімей змішаного типу, де є дитина від повторного і від перших шлюбів одного із подружжя;
- масову малодітність і однодітність сім’ї, викликану потребою сім’ї в одній-двох дітях, а не якимись перешкодами у реалізації «великої» потреби в дітях.
Більшістю вчених ці зміни у здійсненні подружжя-батьківства-спорідненості розглядаються як наслідок незакінченого переходу від «традиційної» сім’ї до «сучасної», але тим не менше як затягнутого переходу, пов’язаного із негативними моментами «розвитку сім’ї». Тому і висуваються пропозиції щодо проведення сімейної політики, яка по суті зводиться до сімейної терапії, що полегшує окремими сім’ями становлення «нового» і відживання «старого».
Голоси тих, хто вважає ці зміни виявом не просто кризи сім’ї як інституту, а кризи самого суспільства, небагаточисельні.
Джерело: А.И.Антонов, В.М.Медков. Социология семьи. - М., 1996. - С. 108-109.
Запитання для роздумів
1. На прикладі сучасного українського суспільства проаналізуйте, чи збереглася дія вказаних тенденцій розвитку сім’ї на поч. XXI ст.? Які нові тенденції в розвитку сім’ї, можливо, з’явилися? Чи характерні вони лише для України? Появу яких нових змін в інституті сім’ї ви можете прогнозувати? На чому базуються Ваші прогнози?
2. Проаналізуйте систему сімейної політики сучасної української держави. Які ще цілі, окрім «терапевтичних», за висловом А.Антонова та В.Медкова в ній ставляться?