Легко сказати, що в сучасному суспільстві всі його члени повинні займати позиції, що відповідають їх здібностям. Але важко визначити, чи є в людини та чи інша здібність, чи виявляється вона в неї в більшій мірі, ніж в іншого, і якими талантами володіє кожна людина взагалі. Навіть зараз при наявності методів психологічного тестування ці проблеми в багатьох випадках не можуть бути вирішені успішно. Ще більш скрутним було рішення цих проблем у віддаленому минулому. У таких умовах суспільству доводиться знаходити непрямі критерії для виміру і з’ясування здібностей його членів. Методом спроб і помилок у характері сім’ї та її соціальному статусі був знайдений один з найважливіших критеріїв для здійснення цієї мети... Так виник інститут успадкування соціального статусу батьків дітьми: народжений у сім’ї з високим соціальним рангом заслуговує також високого рангу, народжений у простій сім’ї посідає скромне суспільне становище. Таким було становище в багатьох суспільствах минулого, таким воно до деякої міри залишається й донині.
Сорокин П. Социальная и культурная мобильность // Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992. - С. 406.