Сім’я по своїй сутності завжди була, є і буде мирським інститутом благоустрою, біологічним і соціологічним упорядкуванням життя роду. Форми сім’ї настільки плинні протягом людської історії, завжди були формами соціального пристосування до умов існування, до умов господарювання у світі. Немає феномену в житті людства, який би так вдало пояснювався економічним матеріалізмом, як сім’я. У цій області соціологічний матеріалізм здобув найбільшу перемогу. Сім’я — господарський осередок насамперед, і її зв’язок зі статтю завжди непрямий. Зв’язок же сім’ї з любов’ю ще набагато більш віддалений. Статеве життя людства ніколи не вміщалося в жодні форми сім’ї, завжди виходило за всі межі... Продовження людського роду і його життєздатність на землі повинні були бути поставлені у відому незалежність від природної оргійності та хаотичності статі... суспільство звикло регламентувати усе, що має відношення до продовження людського роду. Сім’я народилася з необхідності, а не з волі...
Бердяев Н. Содержание творчества // Эрос и личность. - М., 1989. - С. 86.