Точковий випромінювач О освітлює точку А, яка лежить на похилій

площині Q.

Для випадку, коли розрахункова точка А лежить в площині, похилій по відношенні до випромінювача О, може бути використаний слідуючий вираз (рис. 3.3).

(3.4)

де Q - кут нахилу розрахункової площини Р по відношенні до площини Q, перпендикулярній вісі симетрії світильника (горизонтальна площина).

Знак “мінус” в виразі (13) застосовується тоді, коли виконується умова:

(3.5)

Якщо умова (14) не виконується, то рівняння (13) використовує знак “плюс”.

Освітленість точки на похилій площині може бути виражена через горизонтальну освітленість:

(3.6)

До розрахунку освітленості точки А, яка лежить в похилій площині Q від точкового випромінювача О з симетричним світлорозподілом.

Рис.3.3

де Е_{А. Н.} – освітленість контрольної точки А на похилій площині, лк;

Якщо вісь симетрії світильника паралельна розрахунковій площині, то Q=p/2 і в результаті:

(3.7)

де Е_в – освітленність поверхні вертикальної площини в точці А (вертикальна освітленність);

р – відстань від прєкції осі симетрії світильника на горизонтальну площину, що проходить через точку А розрахунку, до місця перетину площини Р і Q.

Правило, справедливе для любого точкового джерела випромінювання: відношення значень освітленності і двох площин в одній і тій же точці дорівнює відношенню довжин перпендикулярів, які опущені на цій площині з точки розміщення джерел випромінювання.