Начальник служби пожежної безпеки військової частини

 

3.2.9. Начальник служби пожежної безпеки військової частини (якщо ця посада не передбачена штатним розписом, то наказом командира військової частини ці обов’язки покладаються на одного із офіцерів управління військової частини) підпорядковується заступникові командира частини і відповідає за організацію профілактики пожеж, постійну готовність протипожежного підрозділу частини до гасіння пожеж та дій в інших екстремальних ситуаціях, а також за навчання особового складу заходам пожежної безпеки і виконує свої обов’язки відповідно до статей 82-84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 3.1.9. цього Положення, його вказівки з питань пожежної безпеки обов’язкові для всього особового складу частини.

Крім того, він зобов’язаний:

знати особливості об’єктів частини відносно їх пожежної небезпеки, розробляти план протипожежного захисту об’єктів;

особисто проводити заняття з офіцерами, прапорщиками і старшинами підрозділів частини з протипожежної підготовки, експлуатації засобів пожежогасіння, вести роз’яснювальну роботу щодо виконання особовим складом вимог пожежної безпеки;

проводити заняття з спеціальної підготовки протипожежного підрозділу;

стежити за справністю та правильною експлуатацією всіх засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації, джерел пожежного водозабезпечення і вживати заходів для підтримання їх у постійній готовності;

проводити перевірку пожежної безпеки всіх об’єктів, щоденно контролювати виконання особовим складом вимог пожежної безпеки та несення служби пожежним нарядом;

вести облік технічного стану засобів пожежогасіння;

забороняти експлуатацію окремих будівель, сховищ, майстерень і агрегатів, якщо їх подальше використання може призвести до виникнення пожежі;

негайно доповідати командирові військової частини про всі випадки пожеж на об’єктах частини, а також про грубі порушення правил пожежної безпеки;

проводити навчальні пожежні тривоги з викликом сил і засобів, передбачених бойовими розрахунками;

керувати гасінням пожежі.

 

Начальник служби пально - мастильних матеріалів

військової частини

 

3.2.10. Начальник служби пально - мастильних матеріалів військової частини підпорядковується заступникові командира військової частини з тилу і є прямим начальником особового складу служби пально-мастильних матеріалів військової частини. Він відповідає за забезпечення військової частини пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, за їх ощадливе витрачання, та контроль за ним; за забезпечення частини технічними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності, а також за дотримання заходів безпеки при поводженні з ними; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу служби пально-мастильних матеріалів та підпорядкованих підрозділів.

Начальник служби пально-мастильних матеріалів військової частини виконує свої обов’язки відповідно до статей 82-84, 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань - виконує вказівки вищого за посадою начальника служби пально-мастильних матеріалів.

Крім того, він зобов’язаний:

брати участь у розробці річного господарського плану військової частини на рік та організовувати його виконання у підпорядкованій службі;

забезпечувати умови попередження забруднення навколишнього природного середовища, а в разі забруднення - своєчасну ліквідацію проливів та витікань пального;

розробляти, виходячи зі встановленого для частини ліміту моторесурсу квартальний план використання пального з урахуванням виконання заходів, передбачених планами бойової служби, бойової підготовки та господарської діяльності;

забезпечувати дотримання умов техніки безпеки особовим складом підпорядкованої служби під час проведення робіт з отруйними технічними речовинами;

забезпечувати своєчасне направлення на медичний огляд та обстеження осіб підпорядкованої служби, які підлягають обов’язковому медичному огляду.