УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТА, МАРКЕТИНГА І УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Щодо виконання курсової роботи з дисципліни

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

для напряму 0502 – "Менеджмент" спеціальності 7.050201 "Менеджмент організацій"  

ЗМІСТ

1. Загальні положення............................................................................. 4

2. Порядок виконання курсової роботи................................................. 4

2.1. Розробка плану курсової роботи............................................. 4

2.2. Підбір вихідних даних та вивчення літератури....................... 6

2.3. Написання і оформлення курсової роботи............................. 6

2.4. Захист курсової роботи............................................................ 7

3. Вимоги до змісту курсової роботи..................................................... 7

Вступ................................................................................................. 7

Розділ 1. Аналіз економічної стійкості, технічної здібності

підприємства до відновлення та прогнозування попиту

на продукцію будівельного підприємства...................... 7

Розділ 2. Складання виробничого плану на основі прогнозу

попиту на продукцію...................................................... 25

Розділ 3. Аналіз стилю керівництва,

організаційної культури та кадрового потенціалу

як основних рушійних сил розвитку підприємства

в умовах випадкових та запрограмованих змін............ 33

Розділ 4. Обгрунтування й вибір стратегії

розвитку підприємства.................................................... 35

Висновки......................................................................................... 45

Додаток 1........................................................................................ 46

Література...................................................................................... 47

 

 

Загальні положення

Курсові роботи займають важливе місце в підготовці висококваліфікованих спеціалістів-менеджерів, тому що їх виконання сприяє детальному ознайомленню… Для повного розкриття теми дослідження студентам необхідне глибоке вивчення… Курсова робота повинна складатися з пояснювальної записки, в якій приводиться графічний та інші види матеріалів,…

Порядок виконання курсової роботи

 

Виконання курсової роботи включає наступні етапи:

Ø розробка плану курсової роботи;

Ø підбір вихідних даних та вивчення літератури;

Ø написання та оформлення курсової роботи;

Ø захист курсової роботи.

 

Розробка плану курсової роботи

План курсової роботи повинен відображати основні питання (задачі), які розглядаються в роботі. Він повинен бути чітким і логічно послідовним. Рекомендовано наступний план: ВСТУП.

Підбір вихідних даних та вивчення літератури

 

Вихідні дані студент збирає в організації при проходженні виробничої практики або в організації, яка направила його на навчання. Студенти складають бібліографію, в якій виділяють основні літературні джерела, вивчення яких необхідне для виконання роботи. При вивченні літератури по кожному питанні плану курсової роботи виписується потрібна інформація, обов'язково записується прізвище автора (авторів), назва джерела, номер сторінок.

 

Написання і оформлення курсової роботи

Курсова робота друкується на ПЕОМ (формат WORD, шрифт "Times New Roman" - 14, міжрядковий інтервал - 1,5) на стандартних листах паперу… Титульний лист формується на основі зразка (додаток 1). На перших сторінках… Текст основної частини курсової роботи розділяється у відповідності до плану на окремі розділи та підрозділи, а при…

Захист курсової роботи

Виконану курсову роботу студент здає на кафедру для перевірки і рецензування. При позитивній оцінці курсова робота допускається до захисту. Якщо робота не відповідає вимогам, приведеним в даних методичних вказівках, її повертають на доопрацювання.

При захисті курсової роботи студент повинен розкрити зміст роботи, продемонструвати знання літератури та реальної ситуації на підприємстві, відповісти на поставленні питання. Після захисту, курсова робота одержує оцінку, яка заноситься в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

 

Вимоги дО змісту курсової роботи

 

Курсова робота повинна мати чітку і логічну побудову. Основні складові курсової роботи:

Ø вступ (1 – 2 стор.);

Ø основна частина (20 – 25 стор.);

Ø висновки (2 – 3 стор.);

Ø література.

У вступі до курсової роботи повинна бути обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, коротко охарактеризовано її стан на конкретному підприємстві, чітко сформульована ціль та завдання курсової роботи, описана методика дослідження, указані основні джерела інформації, які були використанні автором при підготовці і написанні курсової роботи.

Основна частина.

 

Розділ 1. Аналіз економічної стійкості, технічної здібності підприємства до відновлення та прогнозування попиту на продукцію будівельного підприємства

 

Поняття стійкості і здатності підприємства до відновлення.

Гнучкість підприємства - це здатність адекватно і швидко реагувати на потреби ринку без корінної зміни основних виробничих фондів.

Для оцінки ступеня гнучкості підприємства доцільне використання наступних показників: рентабельність активів і власних засобів, маржа, оборот, фінансовий важіль. На підставі значень цих показників і їхніх сполучень російськими авторами [19] вироблений комплексний підхід до оцінки гнучкості підприємства, що враховує результат поточної діяльності і здатність до відновлення. Основна ідея цього підходу полягає у наступному.

Пропонується два основних критерії для розкриття гнучкості підприємства:

1. Стійкість до відновлення С_відн - для оцінки результатів діяльності підприємства в теперішньому періоді, тобто для одержання техніко-економічних показників (результату для відновлення);

2. Здатність до відновлення З_відн - для визначення взаємозв'язку підприємства і зовнішнього середовища, тобто здатності підприємства планувати і прогнозувати процес свого техніко-технологічного розвитку.

Таким чином, задачу оцінки гнучкості підприємства (Г) можна представити в загальному виді наступною залежністю:

 

Г = f(С_відн, З_відн) (1.1)

 

Тепер необхідно визначитися з показниками, що характеризують С_відн і З_відн підприємства. Число таких показників повинне бути з одного боку, мінімальним, з іншого боку - достатнім, щоб відбити основні стани підприємства і мати реальне економічне наповнення і зміст.

Як такі показники приймаються наступні:

 

Г = f [(А, ВА, РП, ЧП, Н),(Т_оп, Т_вир, n)], (1.2)

 

- у частині формули, що описує стійкість до відновлення С_відн:

А - активи підприємства по балансі;

ВА - власні засоби;

РП - обсяг продажів (реалізована продукція);

ЧП - чистий прибуток;

Н - частка прибутку, що направляється на освоєння (відновлення) нових виробів для ринку.

- у частині формули, що описує здатність до відновлення З_відн:

Т_оп - середній період підготовки й освоєння нових виробів;

Т_вир - середній період перебування виробів у виробництві і реалізації;

n - номенклатура виробів, затребуваних ринком або тих, що передбачно можуть бути затребувані ним.

Основи розрахунку стійкості підприємства до відновлення.

Отже, стійкість підприємства до відновлення описується виразом:

 

С_відн= f (А, ВА, РП, ЧП, Н) (1.3)

I частина II частина

 

Для оцінки першої частини формули (1.3) стійкості підприємства і виявлення факторів, що впливають на його роботу, доцільно використовувати формулу, що відбиває основні залежності цікавлячих нас показників і широко застосовувану вітчизняними і закордонними економістами:

 

R_ва=R_п*О*ФВ = (ЧП/РП)*(РП/А)*(А/ВА) = ЧП/СА, (1.4)

 

де R_ва - рентабельність власних засобів, що представляє собою добуток рентабельності продажів, оборотності активів і фінансового важеля.

Застосування даної формули дозволяє визначити фінансову стійкість за допомогою оцінки:

- прибутковості (рентабельності) підприємства, використовуючи показник рентабельності продажів (ЧП/РП);

- активності підприємства на ринку, використовуючи показник оборотності активів (РП/А);

- прибутковості (рентабельності) активів підприємства, використовуючи синтетичний показник рентабельності активів R_а=R_п*О = (ЧП/РП)*(РП/А) = =ЧП/А;

- платоспроможності підприємства, використовуючи показник фінансового важеля (А/ВА);

- загальної стійкості підприємства, використовуючи синтетичний показник рентабельності власних засобів R_ва (див. формулу 1.4).

Новим показником (і другою частиною формули 1.3), використовуваним для оцінки стійкості підприємства до гнучкого розвитку, може служити норма прибутку Н, що направляється на освоєння (відновлення) нових виробів для ринку:

 

Н = ПО/ЧП, (1.5)

 

де ПО чистий прибуток, що направляється на фінансування нових виробів.

Можна вважати з достатньою часткою вірогідності, що чим вище значення Н, тим більш стабільною й успішною буде робота підприємства в майбутньому в порівнянні з іншими підприємствами, що мають значення Н нижче при рівних R_п, О, ФВ.

Кінцевим етапом визначення можливостей підприємства до відновлення за рахунок реінвестування власних засобів є розрахунок синтетичного (комплексного) показника стійкості для відновлення С_відн:

 

С_відн = R_п*О*ФВ*Н = (ЧП/А)*(А/ВА)*(ПО/ЧП) = ПО/ВА,

С_відн= ПО/СА (1.6)

 

Добуток чотирьох показників у підсумку дає стійкість підприємства до відновлення С_відн, що відбиває стан розвитку підприємства і показує, якими повинні бути закономірності зміни таких важливих показників, як обсяг і рентабельність продажів, відповідність обсягу продажів активам, величина позикових засобів, напрямку розподілу прибутку і, у першу чергу, прибуток на відновлення (освоєння) розрахункової кількості нових виробів.

Формула 1.6 - перша частина моделі гнучкого розвитку підприємства, що визначає величину засобів, що направляються на передпроектну підготовку, проектування й освоєння нових виробів, щодо одного з найважливіших його показників - власних засобів.

Основи розрахунку здатності підприємства до відновлення.

Друга частина формули (1.2) визначає здатність підприємства до освоєння в поточному періоді нових виробів, необхідних ринку у наступні періоди - З_відн.

Необхідно знайти показник, що може оцінити здатність підприємства до освоєння нових виробів, тобто зробити процес нововведень планованим і прогнозованим. Назвемо такий показник коефіцієнтом відновлення К_відн, що представляє собою відношення часу освоєння Т_оп до часу виробництва і реалізації Т_вир нового виробу:

 

К_відн = Т_оп/Т_вир (1.7)

 

Т_оп - внутрішній фактор гнучкості підприємства, що визначає цикл, що складається в загальному випадку з трьох етапів: перший - НДДКР; другий - підготовка виробництва; третій - освоєння виробництва.

Т_вир - зовнішній фактор гнучкості підприємства, що визначає життєвий цикл товару, що включає фази народження, росту, зрілості, спаду і що відповідає необхідним у кожнім періоді розвитку часовим параметрам.

Коефіцієнт відновлення К_відн характеризує роботу всіх основних підрозділів, служб і цехів підприємства, його парк устаткування, оснащеність різними технологіями, кваліфікацію персоналу, закони попиту та пропозиції, відбиває затребувану часом здатність швидко перебудовуватися на випуск нових виробів. Коефіцієнт К_відн дозволяє кількісно оцінити технічну гнучкість підприємства і тому розглядається як один з основних показників його комплексної гнучкості.

З іншого боку К_відн = N/n, де N - кількість виробів в освоєнні, а n - загальна номенклатура виробів, що випускає підприємство. Тоді здібність до відновлення (технічну гнучкість) чи середню кількість виробів в освоєнні N, можна знайти по формулі:

 

N = К_о*n (1.8)

 

Варто мати на увазі, що відношення часу освоєння Т_оп до часу виробництва і реалізації Т_вир може бути однаковим для великих та малих, простих та складних виробів. З ростом чисельника Т_оп може зростати й знаменник Т_вир, а їх відношення залишатися незмінним. Тому вироби (продукцію) необхідно класифікувати. В самому загальному плані прийнятна наступна класифікація:

- споживчі товари - товари й послуги, призначені для кінцевого споживача - особистого, сімейного використання (в будівництві - оздоблювальні матеріали, віконні та дверні блоки, сантехніка);

- продукція виробничо-технічного призначення - товари й послуги, що придбаються для виробництва інших товарів і послуг, для господарської діяльності чи для перепродажу іншим споживачам (в будівництві - будівельні матеріали та конструкції, будівельні суміші, розчини, добавки);

- оборонна продукція (в рамках даної курсової роботи не розглядається).

Кожен з трьох типів товарів характеризується певними параметрами в залежності від основних характеристик, що впливають на час освоєння Т_оп, наприклад, для будіндустрії та машинобудування це можуть бути маса, число деталей та обсяг (габарити) виробу, точність виготовлення, експлуатаційні характеристики (міцність, вогне-, морозо- та водостійкість і т.д.).

Незалежно від того, до якого типу належить товар, на тривалість його життя на ринку найбільш впливають наступні фактори:

- науково-технічний прогрес;

- відношення споживача до товару на різних етапах його життєвого циклу (ж.ц.);

- число конкурентів на ринку даного товару.

Таким чином, при плануванні розвитку підприємства необхідно враховувати вплив вищеперелічених факторів, що визначають тривалість ж.ц. товару, на кількість виробів, що знаходяться у розробці, а значить, і на величину коефіцієнта відновлення К_відн.

Підводячи підсумок, основна формула моделі оцінки гнучкості підприємствамає вид:

 

Г = f(С_відн, З_відн)= f [(ЧП/РП)*(РП/А)*(А/ВА)*(ПО/ЧП), (Т_оп/Т_вир)*n] =

= f[(R_п*О*ФВ*Н), (К_відн*n)] = f[С_відн, N] (1.9)

 

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДО ВІДНОВЛЕННЯ

Розглянемо першу частину формули (1.9) моделі оцінки гнучкості підприємства, використовуючи дані, приведені в таблицях 1.1 - 1.3.

Основні показники роботи підприємства надані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Показники роботи підприємства

Показник	Нормативне значення	План чи (підпри-ємство А), тис. грн.	Факт чи (підпри-ємство Б), тис. грн.	Темпи росту, %
1. Реалізована продукція 2. Собівартість реалізованої продукції 3. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (коп.) 4. Прибуток від реалізованої продукції 5. Податок на прибуток (35%) 6. Чистий прибуток	1,0   0,8   0-80   0,2   0,07   0,13	85,3   53,0   0-62,14   32,2   11,3   21,0	87,7   54,5   0-62,14   33,2   11,6   21,6	-   102,8     102,8   -   102,9
5. Податок на прибуток (35%)* 6. Чистий прибуток**	0,07 0,13	11,3 21,0	11,6 21,6	- 102,9

 

*Примітка. Податок на прибуток за українським законодавством складає 25%, проте поняття «прибуток, що оподатковується» уточнюється в методиці податкового обліку і не завжди співпадає з величиною прибутку від реалізованої продукції. Тому, в звітному періоді може оподатковуватися частина прибутку минулого періоду, тоді податок на прибуток, який знімається з прибутку звітного періоду, може бути більше 25%. В нашому прикладі податок на прибуток в звітному періоді складає 35%.

**Примітка. Підприємство Б перевиконало план по чистому прибутку (102,9%) або чистий прибуток підприємства Б більше, чим підприємства А.

 

Підприємство має однакові витрати на 1 грн. реалізованої продукції при рості реалізації проти плану (або підприємство А в порівнянні з підприємством Б).

ВИСНОВОК:

а) при порівнянні плану і факту	підприємство має гарне перевиконання плану, кращі в порівнянні з планом показники, а значить і стійкість
б) при порівнянні підприємства А і підприємства Б	по показниках підприємство Б працює краще підприємства А, а значить і стійкіше

ЧИ ЦЕ ТАК ?

Таблиця 1.2.

Аналіз достатності обсягу реалізації

Показник	Нормативне значення	План (підприєм-ство А)	Факт (підприєм-ство Б)
1. Структура собівартості, тис. грн. Собівартість, усього У тому числі: матеріальні витрати трудові витрати відсоток за кредит, що відноситься на собівартість   2. Інфляція, % матеріальні витрати трудові витрати   3. Тривалість проходження гро шових потоків, міс.* - матеріали і комплектуючі - виробничий цикл - грошові кошти на розрахунковий рахунок	0,8   0,6 0,2     2,4 1,2	53,0     2,4 1,2	54,5   3,5   2,4 1,2

 

*Методика розрахунку тривалостей проходження грошових потоків(вихідні дані – форма 1,2 фінансової звітності підприємства)

1) Для визначення тривалості періоду надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок визначимо період оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості Коб.д.з_. показує, скільки разів в середньому впродовж одного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти, тобто, гаситься. Розраховується таким чином:

Коб.д.з_. = Виручка від реалізації продукції / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості = р.035 ф.2 / 0,5*(гр.3 р.160 ф.1. + гр.4 р.160 ф.1)

Період оборотності дебіторської заборгованості tоб.д.з_. (термін кредитування) - розрахункова кількість днів для погашення кредиту, узятого дебіторами:

tоб.д.з = Кількість днів в періоді / Коб.д.з_.

 

2) Для визначення тривалості виробничого циклу визначаємо період оборотності запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів Коб.з_. = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість запасів = р.040 ф.2 / 0,5*(гр.3 р.100 -140 ф.1 + гр.4 р.100-140 ф.1). Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік вчинили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

Показник тривалості обороту запасів tоб.з_. характеризує період часу, за який запаси перетворюються на реалізовані товари:

Tоб.з = Кількість днів в періоді / Коб.з.

3) Для визначення тривалості обігу матеріалів і комплектуючих визначимо тривалість оборотності оборотного капіталу.

Для цього необхідно знати коефіцієнт і період оборотності кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості Коб.к.з_. показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості:

Коб.к.з_. = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість чистої кредиторської заборгованості = р. 040 ф.2 / 0,5*(гр.3 р.530 ф.1 + гр.4 р.530 ф.1)

Період оборотності кредиторської заборгованості tоб.к.з - кількість днів для погашення кредиту, одержаного від постачальників компанії.

tоб.к.з = Кількість днів в періоді / Коб.к.з

Тепер можемо розрахувати тривалість оборотності оборотного капіталу. На відміну від тривалості обороту дебіторської заборгованості, яка повинна бути якомога менше, кожне підприємство зацікавлено в тому, щоб тривалість обороту кредиторської заборгованості була більше. Якщо показник тривалості оборотності оборотного капіталу має позитивне значення, то підприємство потребує грошових коштів. Негативне значення цього показника говорить про те, що підприємство має в безкоштовному користуванні чужі гроші (передоплата).

Tоб.об.к.. = tоб.з + tоб.д.з - tоб.к.з

 

 

Розрахуємо майбутню вартість витрат і достатність обсягу реалізованої продукції.

Нормативне значення майбутньої вартості витрат визначаємо по формулі:

 

n k

FV_н = SPV_i (1 + I_i) ^Ù SY_j (1.10)

i = 1 j = 1

 

де FV_н - майбутня вартість витрат (нормативна);

I_i - індекс інфляції по i-й групі витрат у собівартості реалізованої продукції;

Y_j - період часу в j-м відрізку часу проходження коштів;

k - число тимчасових відрізків проходження коштів;

k

SY_j - період часу від моменту вкладення засобів у процес виробництва

j=1 до моменту одержання грошей на розрахунковий рахунок за поставлену продукцію.

 

FV_н = 0,6*(1+0,024)⁷ + 0,2*(1+0,012)⁶ = 0,922

Нормативне значення обсягу реалізованої прдукции (РП_н) визначаємо по формулі (1.11) з врахуванням того, що обсяг реалізованої продукції для забезпечення беззбитковості роботи підприємства повинний враховувати ще і виплату податків при збереженні необхідної величини майбутніх витрат FV:

 

РП_н = [(FV(1+R) - PV) / (1 - N_p/100)] + PV (1.11)

 

де РП - обсяг реалізованої продукції, що забезпечує відшкодування витрат на виробництво, приріст оборотних коштів і сплату від цієї величини податку на прибуток;

R - коефіцієнт, що враховує рівень рентабельності продукції (його базове значення приймається 0,25 - відношення розрахункового прибутку до собівартості);

N_p - податок на прибуток;

PV - собівартість реалізованої продукції;

[FV(1+R) - PV] / (1 - N_p/100) - прибуток підприємства, необхідний для забезпечення процесу відтворення (приросту оборотних коштів) і сплати податку на прибуток.

 

РП_н = [(0,922*(1+0,25) - 0,8) / (1 - 35/100)] + 0,8 = 1,342

 

Розглянемо перший випадок (план або підприємство А), використовуючи формули (1.10) і (1.11):

FV₁ = 35(1+0,024)⁷ + 15(1+0,012)⁶ = 57,4 тис. грн.

РП₁ = [(57,4(1+0,25) - 50) / (1- 0,35)] + 53 = 86,5 тис. грн.

У цьому випадку обсяг реалізованої продукції склав 85,3 тис. грн. (див. табл. 1.1.), тобто дуже близький до розрахункового значення 86,5 (86,5/85,3 =98,6%).

Розглянемо другий випадок (факт або підприємство Б):

FV₂ = 36(1+0,024)⁸ + 15 (1+0,012)⁷ = 59,8 тис. грн.

РП₂ = [(59,8(1+0,25) - 51) / (1- 0,35)] + 54,5 = 91,0 тис. грн.

У цьому випадку обсяг реалізованої продукції - 87,7 тис. грн. (табл. 1.1.), а з розрахунку повинний бути 91,0 тис. грн. (87,7/91,0 = 96,4%).

Таким чином, висновок по обсязі реалізованої продукції буде наступним:

а) фактичні дані підприємства більш низькі, чим планові;

б) підприємство Б має більш низькі показники, чим підприємство А.

 

· Визначимо рентабельність продажів R_п = ЧП / РП. (значення ЧП див. табл. 1.1.)

План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rп = 21/85,3 = 0,246 (24,6%)	Rп = 21,6/87,7 = 0,246 (24,6%)

 

Подивимося на цей показник з боку достатності обсягу реалізованої продукції, використовуючи формулу (1.12.):

 

R_п^'₁ = (РП - PV)*(1-N_р) / РП (1.12)

R_п^'₁ = (86,5 - 53)*(1 - 0,35) / 86,5 = 0,252 або 25,2%

R_п^'₂ = (91 - 54,5)*(1 - 0,35) / 91 = 0,261 або 26,1 %

 

Нормативне значення:

R_пн= (1,342 - 0,8)*(1 - 0,35) / 1,342 = 0,26 або 26%, тобто в першому випадку картина краще:

(24,6/25,2)*100% = 97,6% (24,6/26,1)*100% = 94,3%

 

ВИСНОВОК: Порівнюючи значення досягнутого рівня R_п із плановим (або підприємство А с підприємством Б), можна сказати, що в другому випадку обсяг продажів відстає від нормативного, а в першому випадку він ближче до нормативного.

 

· Проаналізуємо оборотність активів О = РП /А.

Найменування показника	Нормативне значення	План (підприємство А) тис. грн.	Факт (підприємство Б) тис. грн.
А	0,945
ВА	0,851
ПЗ	0,094
О	Он=1,342/0,945 = =1,420	85,3/60=1,422	87,7/69=1,27

ВИСНОВОК: оборотність активів у другому випадку на 10,6 % (1,27/1,42=89,4%) нижче, ніж у першому, тобто і тут другий варіант відстає.

 

· Рентабельність активів R_а = ЧП/А або R_а = R_п*О.

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rан= (1,342-0,8)*(1- 0,35)/ /0,945 = 0,372	Rа1=21/60 = 0,35 або 35% Rа1'= 25,2*1,42 = 35,8%	Rа2= 21,6/69 = 0,313 або 31,3% Rа2'= 26,1*1,422 = 37,1%

 

Рентабельність активів у другому випадку нижче на 14% [(31,3/37,1) / 35/35,8)], що значно.

 

· Фінансовий важіль ФВ = А/ВА.

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
ФВн= 0,945/0,851=1,11	ФВ1= 60/54 = 1,11	ФВ2 = 69/62 = 1,11

 

Тобто залучення кредитних засобів відповідає нормативному. Але чи могли вони залучатися в кожнім конкретному випадку?

Аналіз роботи підприємств з урахуванням притягнутих засобів приведений у таблиці 1.3.

 

Таблиця 1.3.

Аналіз роботи підприємств з урахуванням притягнутих засобів, тис. грн.

Показник	Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
з урахуванням власних засобів	з урахуванням власних і позикових засобів	з урахуванням власних засобів	з урахуванням власних і позикових засобів
1. Прибуток за умови роботи тільки власними засобами	1,342 - 0,8 = =0,542	85,3 - 50 = =35,3	85,3 - 50 = =35,3	87,7 - 51= =36,7	87,7 - 51= =36,7
2.Фінансування відсотків на позикові засоби (ПЗ) із собівартості	---	---		---	3,5
3. Прибуток з урахуванням фінансування відсотків на ПЗ із собівартості	0,542	35,3	35,3 - 3 = =32,3	36,7	36,7 - 3,5 = =33,2
4. Податок на прибуток	0,542*0,35= =0,19	35,3*0,35= =12,4	32,3*0,35= =11,3	36,7*0,35= =12,8	33,2*0,35= =11,6
5. Чистий прибуток (3 - 4)	0,352	22,8	21,0	23,9	21,6
6. Фінансування відсотків на ПЗ із прибутку	---	---	---	---	0,5
7. Чистий прибуток без відсотків за ПЗ із прибутку	0,352	22,8	21,0	23,9	21,1
8. А ВА ПЗ	0,945 0,851 0,945-0,851= =0,094	---		---
9. Rва=ЧП/ВА	0,414 41,4%	0,380 38,0%	0,389 38,9%	0,346 34,6%	0,340 34,0%
10. Зміна Rва при залученні позикових засобів		DRса1=38,9-38,0=0,9 (добре)	DRса2=34,0-34,6= -0,6 (погано)

ВИСНОВОК: Маємо подальше зниження показників у другому випадку в порівнянні з першим, тому що не можна залучати таку кількість кредитних засобів, і R_ва складає:

R_ва = НП/СА = R_п*О*ФВ = R_а*ФВ

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rван = 0,352/0,851 = 0,41	Rва1=21/54=24,6*1,4*1,11= 35*1,11=38,9% Rва1'=35,8*1,11 = 39,7	Rва2 =21,6/62=24,6*1,27* *1,11= 31,3*1,11= 34,7% Rва2'= 37,1*1,11 = 41,2

Таким чином, залучення позикових засобів у випадку Б погіршило рентабельність власних активів.

 

Розподіл прибутку представлений у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Розподіл прибутку, тис. грн.

 

Показник	Нормативне значення	Формула	План (підприєм-ство А)	Факт (підприєм- ство Б)
Чистий прибуток, усього У тому числі: приріст оборотних коштів соцкультбит	0,352   0,122 0,020	FV - PV 1,5% от РП	57,4-50=7,4 0,015*85,3= =1,28	21,6   59,8-51=8,8 0,015*87,7= =1,32
фонд споживання дивіденди капітальні витрати інші	0,030 0,040 0,050 0,020	15% от PV2 10% от ЧП 15% от ЧП 5% от ЧП	0,15*15=2,3 0,1*21=2,1 0,15*21=3,1 0,05*21=1,1	0,15*15=2,3 0,1*21,6=2,2 0,15*21,6=3,2 0,05*21,6=1,1
на відновлення	0,070		21-7,4-1,28- -2,3-2,1-3,1- -1,1=3,7	21,6-8,8-1,32- -2,3-2,2-3,2- -1,1=2,7
Нпо	(0,07/0,352)* *100%= =19,9%		(3,7/21)*100%=17,6%	(2,7/21,6)*100%=12,5%

 

В другому випадку відрахування засобів на відновлення на 27% нижче (2,7/3,7 або

12,5/17,6)¹

¹⁾ 3,7 - 100%

(3,7-2,7) - Х%

Х = 100/3,7 = 27%

*Примітка.Підприємство недержавної форми власності може змінити схему розподілу прибутку (наприклад, переглянути % від чистого прибутку, який виділяється на капітальні витрати, фонд споживання або соцкультпобут).

 

 

Економічна стійкість С_відн = R_п*О*ФВ*Н = R_ва*Н

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Свіднн = 0,41*0,2=0,082, або 8,2%	Свідн =Rп'*Он*ФВ*Н = =0,252*1,42*1,11*0,2= =0,079 або 7,9%   СвіднфА =Rп*О*ФР*Нпо = =0,246*1,422*1,11*0,176==0,068 або 6,8%	Свідн =Rп'*Он*ФВ*Н = =0,261*1,42*1,11*0,2= =0,082 або 8,2%   Свідн фБ=Rп*О*ФР*Нпо = =0,246*1,27*1,11*0,125= =0,043 або 4,3%

 

Таким чином, ступінь стійкості DС_відн:

до нормативу - А: (6,8/8,2)*100%=83%; Б: (4,3/8,2)/100%=52%

реальне значення показника до бажаного - А: (6,8/7,9)*100%=86%;

Б: (4,3/8,2)*100%=52%.

ВИСНОВОК: ступінь економічної стійкості підприємства Б у порівнянні з підприємством А нижче на 100% - (52/86)*100%=39,5%.

 

 

прогнозування попиту на продукцію будівельного підприємства

 

Метод лінійного регресійного аналізу. Основний зміст.

Регресія - це залежність між двома або декількома корельованими перемінними. Її використовують для пророкування значення однієї перемінної на основі значення іншої. Взаємозв'язок звичайно встановлюють на основі даних, що спостерігаються.

Графік лінійної регресії виражається рівнянням Y = a + b, де Y - значення залежної перемінної, щодо якої вирішується рівняння; а - відрізок, що відтинається на координатній осі Y; b - кут нахилу прямій відносно координатної осі Х; Х - незалежна перемінна (в аналізі часових рядів Х позначає поточний час).

Лінійну регресію використовують для прогнозування як у моделях часових рядів, так і в причинно-наслідкових моделях. Коли залежна перемінна (на графіку звичайно відкладається по вертикальній осі) змінюється в залежності від часу (відкладається на графіку по горизонтальній осі), мають справу з аналізом часових рядів. Якщо одній перемінна змінюється при зміні іншої перемінної, це називається причинним зв'язком (наприклад, кількість проданих квартир залежить від числа рекламних оголошень у періодичних виданнях).

При аналізі часових рядів необхідно визначати сезонний індекс. Сезонний індекс - це коригувальний коефіцієнт, який необхідно увести в часовий ряд для обліку коливань попиту по сезонах року.

Звичайно термін сезонний асоціюється з періодом року, у той час як термін циклічний використовують для визначення не річних, а будь-яких інших повторюваних процесів [26] .

 

Складання прогнозу за допомогою лінійної регресії.

Припустимо, що дані попереднього періоду були такими:

Квартал	Продажі, шт.
1- 2007 2- 2007 3- 2007 4- 2007 1- 2008 2- 2008 3- 2008 4- 2008

 

Побудуємо графік продажів і визначимо рівняння лінійного тренда, використовуючи електронні таблиці Exell. Графік і рівняння тренда представлені на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Графік продажі за попередні два роки в квартальній розбивці.

Визначимо сезонний індекс, порівнюючи поточні дані з трендовою лінією, що приведено в таблиці 1.5:

 

Таблиця 1.5

Визначення сезонного індексу

Квартал	Поточне значення попиту	Значення з рівняння тренда Y = 176,07+52,26Х	Відношення поточного значення до тренда (сезонний індекс поточного року)	Сезонний індекс (середнє значення сезонних індексів однакових кварталів у двох роках)
2007		228,33 280,59 332,85 385,10   437,37 489,63 541,89 594,19	1,31 0,71 0,66 1,38   1,19 0,86 0,74 1,18	1 - 1,25* 2 - 0,79 3 - 0,70 4 - 1,28

* Сезонний індекс визначається усередненням сезонних індексів однакових кварталів кожного року.

Тепер можна обчислити прогноз на 2009 рік з урахуванням тренда і сезонних факторів:

 

Прогноз = Тренд ´ Сезонний коефіцієнт

 

1-й квартал 2003 року: Y₉ = (176,07+52,26*9)* 1,25 = 808 шт.;

2-й квартал 2003 року: Y₁₀ = (176,07+52,26*10)*0,79 = 552 шт.;

3-й квартал 2003 року: Y₁₁ = (176,07+52,26*11)*0,70 = 525,65 шт.;

4-й квартал 2003 року: Y₁₂ = (176,07+52,26*12)*1,28 = 1028,10 шт..

Приклад прогнозування попиту на будівельну продукцію за допомогою аналізу часових рядів (в помісячному розбитті).

Побудуємо графік з лінійним трендом по приведеним вихідним даним.       Рис. 1.2. Динаміка продажів за минулі 24 місяці з лінійним трендом.

Розділ 2.Складання виробничого плану на основі прогнозу

Попиту на продукцію

Для складання виробничого плану компанії часто використовують простий метод проб і помилок (інтуїтивний метод). Цей метод передбачає калькуляцію витрат виробництва декількох варіантів плану виробництва і вибір найкращого варіанта [26]. Суть даного методу розглянемо на конкретному прикладі.

Приклад

Місячні попит і число робочих днів   Січень Лютий Березень Кві-тень Тра-вень Чер-вень … Витрати Матеріали   Витрати на збереження запасів … Матеріальні запаси Запас на початок першого (стартового) місяця (січня) Резервний запас 400…

Розділ 3. Аналіз стилю керівництва, організаційної культури та кадрового потенціалу як основних рушійних сил розвитку підприємства в умовах випадкових та запрограмованих змін.

Для аналізу стилю керівництва на підприємстві можна скористатися відомою "управлінською решіткою" Блейка і Мутона – рис. 3.1 [12], а також пригадати існуючі в теорії і практиці управління ситуаційні підходи до ефективного лідерства: ситуаційна модель керівництва Фідлєра, підхід "шлях - ціль" Мітчела й Хауса, теорія життєвого циклу Херсі й Бланшара, модель прийняття рішень керівником Врума - Йєттона [12].

 

Управлінська решітка

9.1 Влада - підлеглість 1.1 Бідне управління 9.9 Команда 1.9 Будинок відпочинку 5.5 Організація Висока   Ступінь врахування інтересів людей   Низька
Низька Ступінь врахування інтересів Висока виробництва

Рис. 3.1. Управлінська решітка.

 

1.1 - бідне управління. Прикладаються мінімальні зусилля для досягнення необхідних виробничих результатів. Якість роботи лише дозволяє запобігти звільнення.

1.9 - будинок відпочинку. Керівник зосереджується на добрих, теплих людських стосунках, але мало турбується про ефективність виконання завдань.

9.1 - влада - підлеглість. Керівник дуже турбується про ефективність виконуваної роботи, але звертає мало уваги на моральний настрой підлеглих.

5.5 - організація. Керівник досягає прийнятної якості виконання завдань, відшукуючи баланс ефективності і доброго морального настрою.

9.9 - команда. Завдяки підвищеній увазі до підлеглих і до ефективності, керівник досягає того, що підлеглі свідомо прилучаються до цілей організації. Це забезпечує і високий моральний настрой, і високу ефективність завдяки лояльності персоналу.

 

СИТУАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЕФЕКТИВНОГО ЛІДЕРСТВА

1. Ситуаційна модель керівництва Фідлера.

Фідлер вважає, що хоча кожної ситуації і відповідає свій стиль керівництва, стиль того або іншого керівника залишається, у цілому постійним. Оскільки Фідлер виходить із припущення, що людина не може пристосувати свій стиль керівництва до ситуації, він пропонує поміщати керівника в такі ситуації, що щонайкраще підходять до стабільного стилю керівництва. Це забезпечить баланс між вимогами, висунутими ситуацією, і особистими якостями керівника. Виділяється два стилі: стиль, орієнтований на задачу і стиль, орієнтований на людські відносини.

2. Підхід "шлях – ціль" Митчела і Хауса.

Цей підхід має багато загального з теорією чекання. Розглядається взаємозв'язок: зусилля – продуктивність, продуктивність – результати (винагорода) і цінність винагороди в очах підлеглого. Керівник може спонукувати підлеглих до досягнення цілей, впливаючи на шляхи досягнення цих цілей. Виділяються 4 стилі по Хаусу: підтримки (орієнтований на людські відносини); інструментальний стиль (орієнтований на задачу); стиль, що заохочує участь підлеглих у прийнятті рішень і стиль, орієнтований на досягнення (постановка напруженої мети і відповідна мотивація для її досягнення).

3. Теорія життєвого циклу Херсі і Бланшара.

Відповідно до цієї теорії найефективніші стилі лідерства залежать від «зрілості» виконавців. Зрілість – це здатність нести відповідальність за своє поводження, бажання досягти поставленої мети, а також утворення і досвід у відношенні конкретної задачі, яку необхідно виконати. Виділяється 4 стилі: "давати вказівки" (підлеглі не можуть і не хочуть відповідати за виконання задачі), "продавати" (коли підлеглі хочуть, але не можуть нести відповідальність за виконання задачі), "брати участь" (можуть, але не хочуть) і "делегувати" (і можуть і хочуть).

4. Модель прийняття рішень керівником Врума-Йеттона.

Виділяється п'ять стилів, що являють собою діапазон від авторитарного стилю до повної участі:

1) Керівник сам вирішує проблему, використовуючи наявну на даний момент інформацію.

2) Одержує необхідну інформацію від підлеглих і потім сам вирішує проблему. Роль підлеглих – надання необхідної інформації.

3) Викладає проблему індивідуально тим підлеглим, кого це стосується і вислухує їхню думку, але не збирає їх разом в одну групу. Потім сам приймає рішення, що відбиває або не відбиває думки підлеглих.

4) Викладає проблему групі, і весь колектив вислухує всі думки і пропозиції. Потім сам приймає рішення, що відбиває або не відбиває думки підлеглих

5) Викладає проблему всім підлеглим, спільно відшукуються й оцінюються альтернативи, робиться спроба досягти консенсусу. Керівник не намагається вплинути на групу, щоб вона прийняла "його" рішення. Приймає рішення, що уся група рахує найбільш прийнятним.

 

При аналізі кадрового потенціалу аналізується наступне:

* штатний розклад, посадові інструкції, функціональні обов'язки;

* наймання, навчання і просування кадрів;

* оцінка результатів праці і стимулювання;

* наявність і активність неформальних груп;

* морально-психологічний клімат у колективі, ступінь лояльності персоналу.

На підставі аналізу стилю керівництва і кадрового потенціалу дається характеристика організаційної культури підприємства.

 

Розділ 4. Обгрунтування й вибір стратегії розвитку підприємства.

АНАЛІЗ ПОРТФЕЛЯ ПРОДУКЦІЇ, ЗАСНОВАНИЙ НА ВНУТРІШНІЙ ІНФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА …

Або концентрації уваги на

інтереси конкретних споживачів)

§ Стратегія інновацій

§

- Лідер - Той, що кидає виклик ринковому оточенню - Послідовник - Той, що знає своє належне місце (ніша)

Стратегія оперативного реагування

Рис. 4.11. Класифікація стратегій

	Товар існуючий	Товар новий
Ринок старий	· Посилення позиції на ринку · Вертикальна, горизонтальна інтеграція	· Розвиток продукту
Ринок новий	· Розвиток ринку	· Диверсифікація

Рис. 4.12. Матриця "Товар-ринок"

Швидкий ріст ринку

II КВАДРАНТ СТРАТЕГІЙ I КВАДРАНТ СТРАТЕГІЙ

 

1. Перегляд стратегій 1. Концентрація

концентрації 2. Вертикальна інтеграція

2. Горизонтальна 3. Центрована

інтеграція або злиття диверсифікованість

3. Скорочення

4. Ліквідація

 

Слабка конкурентна Сильна конкурентна

Позиція позиція

III КВАДРАНТ СТРАТЕГІЙ IV КВАДРАНТ СТРАТЕГІЙ   1. Скорочення витрат 1. Центрована диверсифікація

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

КАФЕДРА Менеджмента, маркетинга і управління проектами

КУРСОВА РОБОТА

  Керівник П. І. Б. _________________________________