До аналізованої проблеми відноситься ще один чинник - статевість мовлення, або стателект, дослідження якого активно заявило про себе у лінгвістиці останніх років і тому ще занадто дискусійне. Ми схиляємося до думки, що статевий чинник (або через небажане використання багатьма лінгвістами зайвого запозичення з англійської, тендерний, від gender - "стать", "граматичний рід") об'єктивний і його треба враховувати у перекладацькій діяльності. Зважаючи на те, що фрейм як загальний зміст традиційної ситуації має конвенційну (договірну) природу і описує характерне, типове для даного етносу, можна і треба віднести до обов'язкового компоненту його змістової структури і те, що притамане людському спілкуванню взагалі, а не лише комунікації окремого народу. Таким загальнолюдським чинником і є статевий аспект: бо людське мовлення, будучи, як і мова, чистою абстракцією, існує не взагалі, а лише як жіноче та чоловіче і що ці мовленнєві типи суттєво різняться один від одного на всіх мовних рівнях. У відповідних дослідженнях про відмінні особливості чоловічого та жіночого мовлення й спілкування аргументовано доводиться на кількісно і якісно значному матеріалі, що представники різних статей інакше вимовляють голосні й приголосні, короткі та довгі звуки і, отже вживають частіше чи рідше лексеми з відповідним фонемним наповненням, інакше використовують нормативну та ненормативну лексику, інакше вживають емоційні та експресивні граматичні засоби тощо. Отже, перекладач повинен враховувати і статевий аспект, сприймаючи оригінал не як текст взагалі, а як статевий фрейм, щоб мовлення автора-жінки не замінити стильовою манерою чоловіка і навпаки.
§ 7.3. Індивідуальний стиль перекладача і адекватність ь
§ 7.3.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль перекладача"
У попередньому параграфі було розглянуто перекладацьку специфіку поняття індивідуального стилю. Все, що висловлене в ньому про автора, відноситься повністю і до перекладача (аж до самої категорії стателекту включно), бо він теж, як і кожна людина, має власний ідіолект, котрий нестримно втручається у всі структурні компоненти оригіналу, щоб накласти на них власний відбиток: "Зроблено мною!". З такою оцінкою впливу індивідуального стилю перекладача на оригінал погоджуються всі провідні перекладознавці світу, акцентуючи при цьому хіба що різні рівні своєї впевненості. Саме обов'язкова присутність перекладача у тексті перекладу і породжує множинність перекладів одного оригіналу, бо, як справедливо стверджує Р. Штольце, "Переклади здатні досягати своєї мети завжди 'лише оптимально', зразкових перекладів не буває".
Отже, під індивідуальним стилем перекладача слід розуміти систему змістовних і формальних особливостей тексту перекладу, які втілюють філологічні та професійні смаки й нахили перекладача.