Ілюстративний текст

2: Н. Heine."Ich weiss nicht, was soll es bedeuten..." (пропонуєтьсячитачеві зробити аналогічний аналіз стосовно лінгвістичної рецепції, літературознавчої інтерпретації, лінгвопоетичного аналізу):

Ich weiЯ nicht, was soll es bedeuten, Sie kдmmt es mit goldenem Kamme,

DaЯ ich so traurig bin; Ein Mдrchen aus alten Zeiten, Das kommt mir nicht aus dem Sinn. Die Luft ist kьhl und es dunkelt, Und ruhig flieЯt der Rhein; Der Gipfel des Berges funkelt Im Abendsonnenschein. Die schцnste Jungfrau sitzet

Und singt ein Lied dabei; Das hat eine wundersame, Gewaltige Melodei. Den Schiffer im kleinen Schiffe Ergreift es mit wildem Weh; Er schaut nicht die Felsenriffe, Er schaut nur hinauf in die Hцh. Ich glaube, die Wellen verschlingen


Dort oben wunderbar, Am Ende Schiffer und Kahn;

Ihr goldnes Geschmeide blitzet, Und das hat mit ihrem Singen

Sie kдmmt ihr goldenes Haar. Die Lorelei getan.

Як вирішено рівневі проблеми у перекладачів Гейне?

Л. Первомайський. "Не знаю, що стало зо мною..."

Не знаю, що стало зо мною,

Сумує серце моє, -

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає.

Повітря свіже - смеркає,

Привільний Рейн затих,

Вечірній промінь грає

Ген на шпилях гірських.

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті.

Із золота гребінь має,

І косу розчісує ним,

І дикої пісні співає,

Не співаної ніким.

В човні рибалку в цю пору

Поймає нестерпний біль,

Він дивиться тільки в гору -

Не бачить ні скель, ні хвиль.

Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей,

І все це своїм співом

Зробила Лорелей. Мікрорівневість перекладу Л. Первомайського викликає цілковите захоплення: поетичність форми (ритм, рима, інтонація тощо), черго­вість думки (Розповідач-Природа-Лорелей-Рибалка-його загибель), її лексичне наповнення (наприклад, "Abendsonnenschein" - "Вечірній промінь", "funkelt" -"грає", "blitzet" - "блискучі" та ін.), її граматичне


 




втілення (навіть синтаксис речення "Den Schiffer ergreift es..." - "рибал­ку поймає біль") - все це збережено. Жалкувати лише трохи доводить­ся, що злегка порушено зміст деяких епізодів: так, Рейн у Гейне не "за­тих", як у Л. Первомайського, a "fliesst", хоч і "ruhig"; так, "Geschmeide" з гейневських прикрас до одягу чи, може, навіть бойових лат (наступне слово "gewaltig" із семою "насилля" дозволяє і таке тлумачення) пере­творилися під пером перекладача на сам одяг - "шати"; так, "Schiffer" без вказівки в оригіналі на вік став у Л. Первомайського "хлопцем", тобто занадто молодим чоловіком, загибель якого, звісно, викликає за­вжди некритичне співчуття, і т. ін. Зовсім інша картина вимальовується на макрорівні. Вже у першу строфу Л. Первомайський закладає негей-невське сприйняття змісту вірша: лексема Sinn у реченні "Das kommt mir nicht aus dem Sinn", як і взагалі у німецькій мові, означає здібність людини до об'єктивного розуміння світу, і тому налаштовує читача на раціонально-аналітичний підхід до тексту, тоді як у перекладі лексема "серце" ("Сумує серце моє") - лише на сентиментальний, нерозумовий манір. На інше трактування оригіналу наштовхує українського реци­пієнта і третя строфа через відсутність у неї обставини місця "oben", яка у Гейне сюжетно й філософськи пов'язує Природу другої строфи з Лорелеєю третьої. Слово "круча" у третій строфі {"на кручі") має на­стільки віддалену семантичну спорідненість із "шпилями гірськими" другої строфи, що сприймається як опис іншої ситуації, незалежної від першої: там, мовляв, Природа із шпилями гірськими, а тут - Кра­суня з кручею. Але головним недоліком третьої і наступної строф є відсутність слова "Jungfrau" з релігійною семою "Богородиця" та слів "wunderbar" і "wundersam" (вже у четвертій строфі) з тією ж семою. Крім того, українське слово "незнана" тлумачиться у контексті пере­кладу (та й взагалі в українській мові) не як "незаймана" (що пропонує оригінал), а скоріш як "незнайома", "невідома", що принципово не від­повідає задуму Гейне. Замінивши "Schiffer" на "рибалку", перекладач зняв з нього відповідальність за непрофесіоналізм дій на воді (це ж Schiffer повинен розумітися на рифах та скелях, а рибалка - ні!), та й "біль", який "проймає рибалку", важко у контексті перекладу сприйня­ти як спровокований Лорелеєю, а не організмом самого рибалки, може, занадто хворобливого хлопця взагалі, що викликає у читача додатко-


вий і зайвий жаль. Та й пісня героїні Л. Первомайського не "gewaltig", а чомусь "дика", "не співана ніким", як у співачки з циганського хору. Залишаючи осторонь інші макрорівневі погрішності перекладу, можна й треба дійти висновку, що концепції оригіналу він не зберіг.