Практичні аспекти інтонації німецького речення

Зупинимося окремо на головних інтонаційних особливостях фоне­тики німецької мови. Тут, як і для інших європейських мов, головними інтонаційними засобами виступають: наголос у реченні, паузи, мелодія, тембр, висота тону, сила тону, темп вимовлення. Звісно, реалізація цих засобів суттєво залежить від індивідуальних (психічних, фізіологічних і навіть інтелектуальних) особливостей мовця як і від конкретної ситуації мовлення (загальновідомо, що К. Станіславський виділив для вимови

лише одного слова "здравствуйте" аж 25 інтонаційних варіантів). Проте перекладачеві слід мати на увазі й застосовувати на практиці головні канонічні закономірності інтонування німецького речення.

I. У вигляді атомарної інтонаційної структури речення виступає про­
сте непоширене розповідне речення із підметом, вираженим займенни­
ком. Тут логічний (головний) наголос у реченні падає на присудок.

Ich "lese.

Якщо ж іменний присудок складний, то наголос падає на його другу частину.

Ich heiЯe; Anna. Ich bin' Studentin.

Мелодія такого речення зростає до логічного наголосу й спадає до кінця.

II. Поширені розповідні речення відзначаються наявністю різних за
вагою наголосів, внутрішніх пауз, різних мелодичних рисунків. Визна­
чальним тут є поділ розповідного речення на синтагми, цих інтонацій­
но, граматично та смислово організованих фрагментів речення. На по­
чатку речення синтагмою може виступати поширений підмет чи друго­
рядний член речення. Окремі синтагми формують ланки перечисления
або сюжетно вагомі фрагменти речення. Знову ж таки, кількість син­
тагм зумовлена індивідуальними особливостями мовця, його досвідом,
декламаторською майстерністю та ситуацією мовлення. З одного боку,
перекладач не має права демонструвати у процесі перекладу свій голо­
совий артистизм, але, з іншого боку, його інтонація має бути багатою,
приємною, доповнюючи інтонаційні особливості об'єкту перекладу та
сприяючи його розумінню.

Слід розрізняти попередню та завершальну (кінцеву) синтагми. Між синтагмами виділяють синтагматичну паузу. В кожній синтагмі присут­ній синтагматичний наголос, розташований на найвагомішому в синтаг­мі слові, якщо, звісно, мова не йде про синтагму з логічним наголосом. Всі попередні синтагми мають висхідну мелодію до синтагматичної па­узи; кожна наступна синтагма розпочинається на тому ж інтонаційному рівні, що і початок речення; прикінцева синтагма має інтонаційний ри­сунок простого непоширеного розповідного речення.

 

Крім синтагматичної паузи має місце більш тривала мала пауза, яка зазвичай відповідає розділовим знакам. Між реченнями в тексті є ве­лика пауза.

Auf dem "Tisch Ъ,' liegen '"Hefte, '"Bьcher, '"Bleistifte.

III. Складносурядні сполучникові речення інтонуються як синтаг­
ми, якщо ж вони безсполучникові, то кожне окреме речення має, як
правило, свою завершальну (висхідну-спадну) інтонацію. Кожне ре­
чення має власний логічний наголос.

Mein "Bruder ist; "Lehrer |, meine 'schwester ist Studentin. Mein "Bruder ist' Lehrer £, und meine 'Schwester ist Studentin.

Різноманітним може бути інтонаційний рисунок складнопідрядного речення. Підрядне речення перед головним має характер попередньої синтагми. Це саме стосується, як правило, головного речення, розта­шованого перед підрядним. Вставне ж підрядне речення цілком вимов­ляється здебільшого на тому ж рівні, на якому завершилася попередня синтагма, й формує окрему синтагму. Подібна особливість характерна для вставних звертань. Логічний наголос присутній або в головному, або в підрядному реченні, залежно від смислового навантаження та розташування речення (здебільшого в кінцевому).

Da ich keine "Zeit habe / 'gehe ich ins "Kino nicht.

Ich 'gehe ins "Kino nicht / weil ich keine "Zeit habe.

"Heute / meine lieben "Freunde / 'gehen wir ins "Kino.

IV. Наказові й окличні речення не діляться на синтагми, отож їм не
властиві синтагматичні паузи та синтагматичні наголоси. Загальна схе­
ма мелодій аналогічна розповідним реченням (висхідна до логічного
наголосу й спадна до кінця речення). Головна відмінність полягає у
висоті тону: наказові речення вимовляють на ступінь вище, ніж розпо­
відні. Окличні ж речення можуть розпочинатися й завершуватися, як
і розповідні, проте їх логічний наголос реалізується на інтонаційному
рівні показових речень. Це стосується і прохань.

"Gehen sie nach" Hause!

"Gehen sie nach" Hause bitte!

Ans Vaterland, aus teure/schlieЯ dich an!

V. Інтонація питальних речень суттєво залежить від наявності в них питального слова. Речення без питального слова розпочинаються на високому рівні (десь приблизно на рівні логічного наголосу наказового речення), далі мелодія поступово спадає до логічного наголосу, який за висотою тону дорівнює початку розповідного речення, і завершується на тому ж рівні, з якого розпочиналося речення.

'Gehen sie 'heute nach "Hause?

У питальних реченнях з питальним словом, мелодія здебільшо­го схожа до мелодики розповідного речення (висхідна-спадна), надто коли логічний наголос падає на присудок, хоча в деяких випадках, в залежності від наголосу, мелодія може мати характер питального ре­чення без питального слова.

Wohin "gehen sie 'heute? Wohin 'gehen sie "heute?

Ми навели лише найважливіші канони інтонації німецького речен­ня. Зрозуміло, різних нюансів чи винятків може бути безліч. їх опис, аналіз та закріплення мають стати об'єктом уваги окремого посібника з практичної фонетики німецької мови для перекладача.

§ 3.3. Контрольні вправи

ВПРАВА №1.Уважно прочитайте прислів'я, виділіть фонетичні слова та синтагми, розставте наголоси й правильно передайте інтона­ційний рисунок.

Ьbung macht den Meister.

Ohne Fleiss kein Preis.

Fleiss bringt Brot, Faulheit Not.

Morgenstunde hat Gold im Munde.

Morgen, morgen, nur nicht heute, - sagen alle faulen Leute.

ВПРАВА№2. Проаналізуйте та прочитайте уважно фонетичні зраз-' ки, звернувши увагу на вимову специфічних німецьких звуків та інто­наційні особливості фраз:

1. "Nur der verdient sich Freiheit, wie das Leben, der tдglich sie erobern muss" (J. W. Goethe).

 

2. "Ans Vaterland ans teure schliess dich an!

Das halte fest mit deinem ganzen Herzen! (F. Schiller).

3. "Welche Regierung die beste sei?

Diejenige,die uns lehrt, uns selbst zu regieren" (J. W. Goethe).

ВПРАВА №3.Зверніть увагу на зміст вірша Й. В. Гете "Нічна піс­ня мандрівника", наведеного вище, та продекламуйте його напам'ять. Бажана тривалість 20+-2 секунди.

ВПРАВА№4. Зіставте два різнопланові вірші Й. В. Гете, вивчіть їх та намагайтеся передати внутрішній настрій.