Перекладіть речення німецькою мовою та перевірте їх, вико­риставши типові зразки

1. Було вирішено виплатити дивіденди в розмірі 6 євро на кожну акцію вартістю 60 євро. 2. Збут збільшився від 8 до 11 млн євро. 3. У минулому році прибуток підприємства зріс на 26 %. 4. Видатки дося­гай до 1 млн 104 тис. євро. 5. Оборот фірми збільшився на 20 % і досяг 12,5 млн євро. 6. У 1984 р. валовий національний продукт Австрії на душу населення дорівнював 5.170 доларів і на 10 % перевищував серед­ньоєвропейський показник. 7. Було зібрано в середньому 45,5 центнера зерна з гектара. 8. У наступному році прибуток підприємства зросте на 16 %. 9. У минулому році продали до (близько) 10 тис. товарів цьо­го типу. 10. Виробництво товарів широкого споживання, приріст яких склав 11 %, розвивалося швидше, ніж знарядь виробництва, продукція яких збільшилася всього на 3,4 %. 11. У 1974 р. валовий національний продукт Австрії на душу населення дорівнював 4.370 доларів і на 14 % перевищував середньоєвропейський показник.

§ 5.6.Дієслово: загальні характеристики тапереклад пасиву

J § 5.6.1. Загальніхарактеристики

Дієслово - це частина мови, що позначає дію чи стан як процес (се­мантична ознака), виражає в реченні предикацію, виконуючи в осно­вному функцію присудка (синтаксична ознака), відзначаючись специ-


 




фічним слово- та формотвором і певними граматичними категоріями (морфологічна ознака). Властиві дієслову категорії виду, способу, часу, дієвідміни тощо показують характер перебігу дії в часі, відношення дії до її суб'єкта чи об'єкта, співвідношення з моментом мовлення чи дійсністю і т. д. Категорії виду та стану вважають властивими для всіх граматичних форм українського дієслова, категорії часу, особи та ді­євідміни відсутні для інфінітива та дієприкметників. Відсутність цих категорій відбивається на особливостях перекладу, що й спонукає до роздільної репрезентації інфінітива та дієприкметників.

Набір граматичних категорій для німецьких та українських дієслів в основному збігається. Німецькі дієслова (11-13 тис. дієслів у 200-ти-сячних словниках ДУДЕН та ВАРІГ), як і українські, виражають різні граматичні категорії: способу (дійсний, умовний та наказовий), часу (теперішній, минулий та майбутній), особи (І—III) та числа (однина та множина), стану (активний та пасивний) тощо. Відмінною є категорія виду (аспектуальності: доконаний та недоконаний вид), яка, узагаль­нено вказуючи на характер перебігу дії в часі, її завершеність чи неза­вершеність, в німецькій мові передається лише лексичними засобами. Інші категорії збігаються за своїм обсягом майже повністю. Це стосу­ється в першу чергу категорії числа (кількісні характеристики пред­метів думки) та особи - граматичної узгоджувальної чи словозмінної категорії, яка показує відношення суб'єкта дії до мовця. Більшість ка­тегорій мають, однак, свої специфічні характеристики, врахування та переклад яких стають визначальними для розуміння тексту. Пасивний стан, наприклад, значно вживаніший у німецькій мові. Форми кон'юнк­тиву мають у німецькій мові суттєво інше навантаження, ніж форми умовного способу в українській. Зупинимося детальніше саме на поді­бних категоріях.