Перекладіть німецькою мовою

Не кажи їй цього, а поїж суп! Ходімо в кіно! Порадьте мені гарну книжку! Постав книгу до шафи! Живіть у нас! Пообідаємо разом! Діти,


Виключіть телевізор! Зателефонуй мені ввечорі! Сядь тут і будь уваж­на! Зайди до мене після обіду! Дай мені руку! Розмовляйте більше ні­мецькою! Проведемо цей день разом! Прочитай, будь ласка, цю газету і помийся у ванні! Почисть собі зуби! Чому ти сидиш біля вікна? Сядь чи стіл! Скажіть, будь ласка, як пройти до ресторану. Хай вже курка кудкудакає, аби кожен день яйця несла. Якщо маєш щастя, і весь світ гобі за друга!

§ 5.9. Дієслово. Умовний спосіб: вживання та переклад часових форм

§ 5.9.1. Загальні характеристики

Як відомо, умовний спосіб виражає оцінку мовцем змісту вислов­лювання щодо реальної можливості його здійснення. Саме це визна­чає подальші модальні відтінки припущення, сумнівів, невпевненос­ті тощо. Форми німецького кон'юнктиву розподіляються зазвичай на презентальні (Prдsens, Perfekt und Futurum Konjunktiv) та претериталь-ні (Prдterit, Plusquamperfekt und Konditionalis Konjunktiv). У німецькій мові утворилися ще особливі форми кондинціоналу (Konditionalis 1 & II) для позначення обумовлених дій та вираження допущення, можли­вості, бажаності й некатегоричного твердження. Вживання цих форм має суттєві відмінності, не менш специфічним є і їх переклад.

§ 5.9.2. Презентальні форми кон'юнктиву в непрямій мові: їх переклад

Презентальні форми з'являються переважно для вираження чужої думки / слів іншої людини в непрямій мові і їх переклад українською здійснюється за допомогою дійсного способу. Презенс кон'юнктиву відповідає теперішньому часу, претерит кон'юнктиву - минулому, а футур кон'юнктиву - майбутньому.

Якщо ж форми кон'юнктиву та індикатива збігаються, то, за прави­лами "доброго стилю", рекомендується використовувати претериталь-ні форми.


 




Схематично це можна зобразити наступним чином:

1. Prдsens Konjunktiv und Prдteritum Konjunktiv передають теперіш­
нім часом індикатива:

Man sagt, er sei (wдre) dagegen: Кажуть, що він проти цього.

2. Futurum Konjunktiv und Konditionalis І перекладають майбутнім
часом індикатива:

Man sagt, er werde (wьrde) dagegen sein: Кажуть, що він буде про­ти цього.

3. Perfekt Konjunktiv та Plusquamperfekt Konjunktiv переклада­
ють минулим часом індикатива:

Man sagt, er sei (wдre) dagegen gewesen : Кажуть, що він був проти цього.

Проте це правило порушується, та інколи зберігаються "неблагозвуч-ні" презентальні форми, що засвідчує певне просторіччя мовця, яке не­обхідно відтворити засобами такої ж простонародної української мови. Крім того, перекладача має заінтригувати поява претеритальних форм кон'юнктиву, які сигналізують про деяку невпевненість мовця щодо до­стовірності якихось подій: Dieser Herr meint, seine Frau sei/wдre krank: Цей чоловік запевняє, що його дружина нездорова / буцімто хворіє.

Розглянемо типові речення непрямої мови, зупинившись на особли­востях їх перекладу українською мовою зокрема.

Розповідні речення, як правило, запроваджуються реченнями в ін­дикативі, а продовжуються в кон'юнктиві, який перекладають в укра­їнській лише дійсним способом:

Man teilt mit (behauptet, schreibt, weiЯ, hofft...), er sei hier (sei hier gewesen /werde hier sein): Повідомляють (стверджують, пишуть, зна­ють, сподіваються), що він є тут, був / буде тут).

Die Nachricht, dass er bald kommt, freut mich sehr: Новина, що він ско­ро прибуде, мене тішить. Daraus wird geschlossen, es spreche nur wenig dafьr: На цій основі роблять висновок, що лише небагато свідчить на користь того, що...

Непряме питальне речення(як і його переклад) будують за тим же принципом:

Erfragte (interessierte sich...), ob ich deutsch sprдche /gesprochen habe /sprechen werde: Він поцікавився, чи я розмовляю (буду розмовляти) ні-


Мецькою. Seine Frage, wer der Verfasser dieses Buches sei, konnte ich nicht beantworten: На його запитання, хто є автором цієї книги, я не зміг відповісти.

У непрямому розпорядженні чи проханні з'являються відповідні модальні дієслова, які в українському перекладі випадають. Речення перекладають підрядними реченням (через сполучник що /щоб) чи че­рез інфінітивну конструкцію:

Er sagte, ich solle (sollte)morgen kommen. Er sagte, ich mцge (mцch­te)morgen kommen: Він сказав / наказав, щоб я завтра прийшов / Він попросив мене завтра прийти. Seine Bitte, ich mцgemorgen kommen, kannich nicht erfьllen: Його прохання прийти завтра до мене я не можу

виконати.

Своєрідним та модально складним є поєднання різних типів речен­ня в суцільній розповіді, особливо властивій творчості А. Зегерс, де замість звичних діалогів панує непряма мова. Переклад подібних по­відомлень часто вимагає запровадження нових слів тощо:

Gestern habe ich von Oleg einen Brief bekommen. Er lebe in Jalta be­reits zwei Wochen. Es gefalle ihm dort sehr gut, er habe sich gut erholt, aber er wьrde dort gerne lдnger bleiben Ich solle auch bald dorthin fahren. Вчо­ра я отримав від Олега листа. Він уже (за його словами)відпочиває два тижні в Ялті. Йому все там подобається і він вже добре відпочив, але він ще охоче залишиться на довший час. Олег пише, щобя також: приїхав туди якомога швидше.