Серед правових актів, що регулюють фінансові відносини в будь-якій державі, Конституція займає особливе місце. Як справедливо зауважує Ю.М. Тодика, що Конституція є виключним нормативно-правовим актом держави і суспільства, основним законом, основним джерелом національної правової системи, а тому вона займає особливе місце як в системі джерел фінансового права, так і всіх інших галузей права [5, с. 174]. Отже, саме Конституції України, яка є Основним Законом держави, основою її правової та політичної систем, належить особливе, визначальне місце у всіх сферах життєдіяльності країни.
Конституція України як основний нормативно-правовий акт у сфері фінансової діяльності держави і місцевого самоврядування займає верховне місце в системі джерел фінансового права. Це пояснюється її установчим характером і прямою дією її норм (ст. 8). Вона регулює найбільш значущі, фундаментальні суспільні відносини.
Застосування конституційних положень можливо без додаткової їх регламентації в інших законах. При цьому, як відзначають Ю.М. Тодика та В.Я. Цій, положення статі Конституції про пряму дію конституційних норм не виключає, а вимагає грунтовного забезпечення нормативного регулювання суспільних відносин поточним законодавством [7, с. 7]. Це характеризує її місце в ієрархії нормативно-правових актів, що діють в Україні, і означає, що вона має верховенство над усіма іншими законами, що всі норми і інститути поточного законодавства, і фінансового зокрема, не повинні суперечити її положенням.
Конституція України визначає принципи, які є основою змісту фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, відображають характер конституційного регулювання фінансових відносин і мають базове значення для фінансового права в цілому. Зокрема, це наступні принципи: верховенство права (ст. 8), гласність (ст. 57), законність (ст. ст. 6, 8, 19, 113, 117, 118), пріор людини і громадянина (ст. 3), відповідальність держави за свою діяльність (ст. 3), принцип розподілу компетенції у фінансовій сфері між представницькими і виконавчими органами, випливає з принципу поділу влади (ст. 6); та ін. Ці принципи не можуть бути порушені при здійсненні фінансової діяльності.
Також Конституція України встановлює компетенцію певних державних органів у сфері фінансової діяльності і закріплює права і обов'язки громадян у фінансовій сфері. Наприклад, до повноважень Верховної Ради України віднесено (ст. 85): затвердження Державного бюджету України та внесення до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України та прийняття рішення щодо звіту про його виконання; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; та ін. Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про виконання Державного бюджету.
До конституційного обов'язку кожного громадянина сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, та щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік (ст.67).итет прав і свобод людини і громадянина (ст. 3), відповідальність держави за свою діяльність (ст. 3), принцип розподілу компетенції у фінансовій сфері між представницькими і виконавчими органами, випливає з принципу поділу влади (ст. 6); та ін. Ці принципи не можуть бути порушені при здійсненні фінансової діяльності.
Також Конституція України встановлює компетенцію певних державних органів у сфері фінансової діяльності і закріплює права і обов'язки громадян у фінансовій сфері. Наприклад, до повноважень Верховної Ради України віднесено (ст. 85): затвердження Державного бюджету України та внесення до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України та прийняття рішення щодо звіту про його виконання; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; та ін. Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про виконання Державного бюджету.
До конституційного обов'язку кожного громадянина сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, та щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік (ст.67).