Джерела фінансового права - це законодавчі та нормативно-правові акти, що містять в собі фінансово-правові норми, що регулюють фінансові відносини.
В залежності від того, які органи приймають фінансово-правові акти, вони діляться на дві групи: акти органів державної влади та акти органів державного управління. За юридичною силою фінансово-правові акти поділяються на закони та підзаконні акти. У свою чергу всі фінансово-правові акти можна розділити | на правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Основним джерелом фінансового права є Конституція України. Багато її норм мають пряму фінансово-правову спрямованість, зокрема ст. 67, визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Або, за ст. 92, виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України, система оподаткування! податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України, порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу та ін.
Важливе місце в системі джерел фінансового права займають кодекси, закони, укази президента, постанови уряду, парламенту і т.п.. Наприклад, прийнятий Бюджетний кодекс України містить норми, що регулюють відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання.
Велику групу джерел фінансового права становлять відомчі нормативно-правові акти, основне місце серед яких займають акти центральних органів виконавчої влади - Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, НБ України, ДПА України та ін. Усі відомчі фінансово-правові акти мають прийматися на основі та на виконання законів, у відповідності з актами Президента України та уряду.
З розвитком інституту місцевого самоврядування розширився перелік фінансово-правових актів, прийнятих місцевими радами та їх виконавчими органами
Розглядаючи систему фінансового права, треба розуміти її відмінність від системи фінансового законодавства як системи всіх належним упорядкованих нормативно-правових актів, норми яких регулюють фінансові відносини. Сучасне фінансове законодавство представлено великою кількістю фінансово-правових актів, серед яких лише близько трьохсот законів, а всього фінансово-правові норми наповнюють зміст близько п'ятнадцяти тисяч нормативно-правових актів.