Контроль - універсальне явище, яке застосовується в різних сферах суспільного життя. Сутність фінансового контролю розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й функціонування фінансів. Економічним змістом фінансового контролю є функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обгрунтованості й ефективності прийнятих рішень і результатів їх виконання.
Фінансовий контроль застосовується у сферах, в яких функціонують фінанси, оскільки створення і використання фондів грошових коштів здійснюються під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних чинників, в цілому зумовлюють об'єктивну необхідність фінансового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави .
Об'єктом фінансового контролю є фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансово-кредитних інститутів тощо, які здійснюють фінансову діяльність. Предметом контролю є фінансові операції, пов'язані зі створенням і використанням фондів грошових коштів. Однак об'єкт фінансового контролю значно ширше, ніж просто перевірка фінансових ресурсів, оскільки в кінцевому підсумку відбувається контроль за використанням матеріальних, природних, трудових ресурсів у процесі їх опосередкування фінансовими відносинами.
Головним завданням фінансового контролю є підтримка фінансової дисципліни та запобігання фінансовим правопорушенням. Фінансова дисципліна - стан дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання всіх форм власності, об'єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами встановлених законодавством та нормативно-правовими актами фінансово-правових норм. Фінансова дисципліна виражає одну зі сторін законності. Враховуючи взаємозв'язок здійснюваного фінансового контролю як з боку окремих підприємств, установ, організацій, так і з боку органів державної влади та місцевого самоврядування та їх посадових осіб, гарантується дотримання законних прав обох сторін. Фінансове правопорушення є дією або бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання всіх форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм
Отже, фінансовий контроль - цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, спрямована на додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності держави, тобто мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави та ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів фінансових відносин.
Види фінансового контролю підрозділяються:
1. За характером взаємовідносин з суб'єктом - на внутрішній (при якому суб'єкт і об'єкт належать до однієї системи) і зовнішній (суб'єктом контролю є орган, який належить до іншої системи, ніж об'єкт).
Внутрішній фінансовий контроль здійснюють організації, підприємства, установи як за власною фінансовою діяльністю, так і за фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до них. Він є складовою управління організацією і тому провадиться на її розсуд на основі рішень цієї організації. Зокрема, внутрішнім контролем можна назвати внутрішній аудит.
Зовнішній контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану додержання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових відносин. У його проведенні беруть участь органи як загальної, так і спеціальної компетенції у сфері фінансових відносин.
2. За часом проведення - на попередній, поточний і наступний. Критерій розмежування цих форм полягає в часі здійснення контрольних дій із процесами формування і використання фондів фінансових ресурсів. Разом вони тісно взаємопов'язані, відображаючи тим самим безперервний характер контролю.
В умовах ринкових відносин найважливішу роль відіграє попередній (превентивний) контроль, який на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань, в т.ч. на стадії розробки і прийняття законів та актів органів місцевої влади та місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності перш бюджетів на поточні роки. Попередній контроль здійснюється на основі глибокого аналізу і розрахунків фінансових результатів, що сприяє забезпеченню об'єктивності оцінки доцільності прийняття або неприйняття певних рішень у сфері фінансової діяльності, додержання фінансової дисципліни тощо. Прикладом попереднього фінансового контролю можна назвати парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, що проводяться у Верховній Раді України за наведеними КМУ проектом Основних напрямів бюджетної політики (Бюджетною резолюцією). У межах встановлених повноважень Рахункова палата України проводить експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань Державного бюджету України та фінансів України. Також фахівці Рахункової палати аналізують і досліджують порушення і відхилення бюджетного процесу, готують і вносять до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення та удосконалення бюджетного законодавства в цілому.
Поточний фінансовий контроль є органічною частиною процесу оперативного фінансового управління й регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки, який здійснюється під час фінансово-господарських операцій і охоплює короткі проміжки часу. Спираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризації, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові ситуації, що швидко змінюються запобігати збиток і втрати. Він носить систематичний характер і справляє найбільший вплив на процес формування і використання фінансових ресурсів.
Наступний фінансовий контроль характеризується поглибленим вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу виявити недоліки попереднього і поточного контролю. Ретроспективний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових операцій за певні минулі проміжки часу внаслідок вивчення даних обліку та звітності, планової нормативної документації. Цей вид фінансового контролю дозволяє масштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності підприємств, установ, окремих галузей та економіки в цілому, а також всебічно проаналізувати накопичений досвід, об'єктивно відобразити причини порушень і недоліків, розробити заходи щодо їх усунення.
3. За формами проведення - на ініціативний і обов'язковий.
Ініціативний фінансовий контроль здійснюється на основі рішень суб'єктів господарювання як власними силами, так і за участю сторонніх органів, перш аудиторських організацій. Його метою є перевірка дотримання підприємством фінансової дисципліни, оптимізація руху фінансових потоків, економія ресурсів та, як правило, мінімізація оподаткування.
Обов'язковий фінансовий контроль здійснюється переважно за участю органів державної або місцевої влади, хоча в деяких випадках передбачає участь і недержавних фінансових конт-ролерів (особливо у сфері діяльності фінансово-кредитних установ). Проводиться на основі встановлених чинним законодавством вимог та компетенції уповноважених органів (наприклад, органів ДПСУ або КРСУ, для яких, зокрема, передбачені терміни проведення перевірок та ревізій залежно від обсягів господарської діяльності підконтрольних суб'єктів). Підставою проведення обов'язкового контролю можуть бути і рішення компетентних державних органів (суду, прокуратури, інших органів держави) з метою з'ясування дотримання законності, встановлення істини в процесі судового слідства і т.д..
4. За суб'єктам контролю - на державний, внутрішньогосподарський, відомчий, аудиторський і контроль фінансово-кредитних установ.
Фінансовий контроль здійснюють органи державної влади насамперед законодавчої та виконавчої влади; направлений на об'єкти, що підлягають контролю незалежно від їх відомчого підпорядкування. Прикладом державного контролю можна назвати діяльність Рахункової палати України. Порядок здійснення державного контролю буде конкретизований у наступному підрозділі.
Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюють економічні служби підприємств, установ, організацій (бухгалтерії, фінансові відділи, служби фінансового менеджменту та внутрішнього аудиту, відділи планування тощо). Він супроводжує повсякденну фінансово-господарської діяльності. Посадовою особою, безпосередньо відповідає за стан дотримання фінансової дисципліни і організовує проведення внутрішньогосподарського контролю, є головний бухгалтер. Разом з керівником підприємства він у встановлених законодавством випадках несе відповідальність за порушення фінансового законодавства, за правильність і повноту фінансових документів. Головний (старший) бухгалтер має право другого підпису на фінансових документах, створює правові підстави для перерахування або зарахування коштів на відповідні рахунки, або відпустку або витрачання товарно-матеріальних цінностей.
Відомчий фінансовий контроль здійснюють конкретні контрольно-ревізійні управління (відділи, групи) міністерств, відомств, державних комітетів та інших органів державного управління. Такий контроль спрямований на забезпечення законності та фінансової дисципліни як підпорядкованими підприємствами, установами, організаціями, так і всередині самого відомства. Робота контрольно-ревізійних підрозділів проводиться під наглядом Міністерства фінансів України.
Не рідше одного разу на рік міністерства та відомства інформують уряд держави про стан контрольно-ревізійної роботи. Основними завданнями відомчого фінансового контролю є контроль за виконанням державних завдань, економним витрачанням матеріальних і фінансових ресурсів, зберіганням державної власності, правильністю постановки бухгалтерського обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, боротьба з приписками, безгосподарністю, марнотратством і надмірностями.
Деякі міністерства і відомства України здійснюють позавідомчий контроль. Так, Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Аудиторський (недержавний) фінансовий контроль здійснюють незалежні аудитори або аудиторські фірми, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися як за ініціативою підприємства, так і за рішенням органу державної влади. Правова регламентація аудиторського контролю передбачена Законом України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. Аудиторська перевірка має професійний характер. Зокрема, для здійснення аудиту за діяльністю банківських установ аудитор повинен мати кваліфікаційний сертифікат типу А чи Б, виданий Аудиторською палатою України, а також сертифікат на здійснення аудиторської діяльності в банківських установах, отриманий за результатами проходження кваліфікаційної комісії в НБУ.
Аудит - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. За результатами перевірки складається аудиторський висновок - офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Контроль финансово-кредитных учреждений - это контроль за деятельностью субъектов финансовых отношений по соблюдению финансово-кредитного законодательства, поскольку финансово-кредитные учреждения несут на себе функцию финансового обеспечения экономической, административно-управленческой и социальной сферы жизнедеятельности государства. А потому от их функционирования напрямую зависит результативность осуществляемых в стране реформ. Этот вид контроля осуществляется соответствующими учреждениями, деятельность которых специально направлена на сферу финансов и кредитования. К ним относятся: Министерство финансов Украины, Контрольно-ревизионная служба Украины, Государственная налоговая администрация Украины, Государственный таможенный комитет Украины, Национальный банк Украины с их системной построением структурных подразделений па местах и системой государственных и коммерческих банков и т.д..
5. По целевой направленности контрольных действий финансовых органов - на стратегический и тактический.
Стратегический финансовый контроль направляется на решение вопроса стратегии развития предприятия, организации, учреждения, отрасли хозяйства в будущем, а тактический решает текущие вопросы их финансовой деятельности.
6. По месту осуществления финансового контроля - на выездной и дистанционный.
7. По сфере финансовой деятельности - па бюджетный, налоговый, валютный, кредитный, страховой, инвестиционный и т.д..