Стаття 8. Види податків і зборів
8.1. В Україні установлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.
8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, встановлені цим Кодексом та обов'язкові до сплати на всій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
8.3. До місцевих належать податки та збори, встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Класифікація видів усіх податків і зборів може здійснюватися по ряду підстав:
1) залежно від каналу надходження: податки та збори надходять у бюджети різних рівнів, податківці виділяють різнорівневі податки, що надходять до бюджетів різних рівнів у пропорціях відповідно до бюджетного законодавства.
а) державні - податки, що повністю надходять до державного бюджету;
б) місцеві - податки, що повністю надходять до місцевих бюджетів;
в) пропорційні-податки, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами у певній пропорції;
2) в залежності від платника:
а) податки з юридичних осіб (податок на прибуток підприємств та ін.)
б) податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб);
в) змішані - податки, що передбачають як платника і юридичних, і фізичних осіб (плата за землю);
3) в залежності від форми оподаткування:
а) прямі - податки, які стягуються в процесі придбання й акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об'єкта оподаткування та включаються в ціну товару і сплачуються виробником або власником: особисті - податки, що сплачуються платником податків за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) та враховують платоспроможність платника; реальні (англ. геаі - майно) - податки, що сплачуються з майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуваний середній дохід;
б) непрямі (на споживання) - податки, що стягуються в процесі використання матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни виробництва товару і сплачуються споживачем.
4) Законодавцем у Кодексі використовується практично єдина підстава класифікації податків і зборів - залежно від компетенції органу, вводить дію податкового платежу на відповідній території:
а) загальнодержавні - податки і збори, встановлені Верховною Радою України і вводяться виключно законами України і діють на всій території України;
б) місцеві - податки та збори, перелік яких встановлюється Верховною Радою України, вводяться в дію місцевими радами й діють на території відповідних територіальних громад.
5) Від періодичності стягнення:
а) Разові - податки, що сплачуються один раз протягом певного часу (найчастіше - податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок із власників транспортних засобів; податок з майна, що переходить у порядку спадкування або дарування). Цей різновид податків має переважно характер зборів.
б) Систематичні (регулярні) - податки, що стягуються регулярно, через певні проміжки часу і протягом усього періоду володіння чи діяльності платника (щомісячно, поквартально).
6) Залежно від обліку податкового платежу:
а) Податки, що фінансуються споживачем (акциз, податок на додану вартість).
б) Податки, що включаються в собівартість (податок з власників транспортних засобів, земельний податок).
в) Податки, що фінансуються за рахунок балансового прибутку, тобто прибутку до сплати податку (податок на майно, податок на рекламу).
г) Податки, що фінансуються за рахунок чистого прибутку, тобто прибутку після сплати податку (збір за право торгівлі, за використання національної символіки).