Викладач як органзатор пзнавально дяльност студента. Сьогодн найголовншим здатнсть викладача бути органзатором пзнавально дяльност студента, кервником його соцального духовного розвитку.
А це охоплю викладання основ наук, органзацю науково-дослдно роботи студентв, включення х у рзномантну дяльнсть ВНЗ, у соцокультурн суспльно-полтичн процеси, в атмосферу гуманстично прац сплкування. Один з основних напрямкв перебудови вищо школи зростання ведучо рол науково-педагогчних кадрв у виршенн проблем пдготовки фахвцв Яксть навчально-виховного процесу визначаться насамперед складом професорв викладачв. Весь хд суспльного розвитку висува науково-педагогчн кадри на переднй план боротьби за прискорення науково-технчного прогресу. цим визначаються мра характер педагогчно вдповдальност.
Концепця перебудови вищо освти мстить у соб створення умов, нов стимули розвитку творчо активност науково-педагогчних кадрв, зростання хньо нцативи, самостйност вдповдальност за навчання виховання студентв вдповдно до сучасних вимог3. Звичайно творчу активнсть студентв повязують з х пзнавальною суспльно-полтичною дяльнстю. Бльшсть дослджень з ц проблеми присвячено саме методам, засобам, факторам розвитку пзнавально активност, науково творчост, суспльно активност студентв формам хнх проявв.
Однак представляться, що аналз творчо активност студентв, як всяко людини, потрбно починати з проблеми життво позиц. По-перше, сьогодн важлива не тльки розвиненсть усього комплексу особистост, соцально спрямованост. Цей комплекс нтегрально виявляться в життвй позиц, тобто в дяльному характер спрямованост суспльних вдносин особистост, у соцально-моральному змст цннсних орнтацй, у хнх свтоглядних основах.
По-друге, особливост життво позиц особистост визначають мотиви дяльност, рвень активност найголовнше спрямовансть. Життва позиця дода визначений соцальний особистсний змст тому, як з якою ефективнстю ндивд використову сво здбност, знання й умння. Життва позиця може бути активною пасивною, конструктивною деструктивною стосовно суспльних цнностей, явищ проблем, негативною позитивною, егостичною колективстською, гуманстичною функцональною, моральною аморальною т.д. Задача педагогчних студентських органзацй, органв самоврядування вузв насамперед поляга в тому, щоб сформувати, мцно змцнити активну життву позицю вдповдно до потреб розвитку нашого суспльства.
При цьому мова йде не просто про позиц фахвця, а про позиц громадянина, активного члена суспльства. Розвиненсть професйних аспектв життво позиц спецалста не може компенсувати нерозвиненсть нших соцальних компонентв наприклад, моральних, навпаки. Вдрив професйного вд морального згубний.
Але протиставлення морального професйному псу змст повноцнно пдготовки фахвцв. Тому цлсний, гармончний розвиток усх професйних, моральних, дейно-полтичних, естетичних, поведнкових аспектв компонентв життво позиц людини з вищою освтою, як нам здаться, основною ланкою у всьому комплекс проблем формування розвитку активност студентв 5. Складнсть багаторвневий характер процесу формування, трансформац визначення життвих позицй обумовлюють необхднсть проведення чтко продумано лн педагогчного впливу на особистсть студента протягом усього пероду навчання.
Простий ряд педагогчних ситуацй, що змнюються, заходв, не обднаних цлеспрямованою системою, не форму суспльно коштовну життву позицю майбутнього фахвця або, у всякому раз, малоефективний. Досвд показу, що використовуються далеко не ус фактори педагогчного суспльного управлння процесом формування життвих позицй студентв. Далеко не завжди з достатньою зрлстю вдповдальнстю студенти усвдомлюють сво життв позиц цлеспрямовано коректують х вдповдно до суспльних нтересв задач творчого саморозвитку особистост.
Резерви виховного впливу полягають насамперед - у пдвищенн свтоглядно пдготовки та активност науково-педагогчних кадрв, хньо педагогчно культури майстерност, в активзац хнх життвих позицй - у посиленн свтоглядно спрямованост пдвищенн методологчного рвня викладання - у творчому удосконалюванн розвитку вс системи вузвських вдносин, морально-психологчно атмосфери, що сприя повноцнному творчому сплкуванню, дючому виявленню самостйност, нцативи соцально вдповдальност студентв - у пдвищенн наукового рвня планування управлння дяльнстю всх субктв виховання, в удосконалюванн демократичних принципв органзац здйснення - у пдвищенн рол студентських колективв громадських органзацй, у виршенн проблем вузвського життя - у змцненн суспльно спрямованост, дейно-морального змсту мотивв, нтересв потреб вдповдно до цнностей гуманстичного способу життя наукового свтогляду - у розвитку плдних звязкв вузв, студентських колективв з виробничими пдпримствами, установами освти, науки культури, з рзномантними трудовими колективами - у рацональнй побудов навчального процесу, органзацйному, технчному методичному забезпеченн самостйност активност студента - у демократизац вс системи як внутршньо- так зовншньовузвських вдносин, управлнсько структури вищо освти, дяльност суспльно- полтичних органзацй партй 5. Таким чином, проблема формування та розвитку творчо активност студентв, яка ма сво педагогчн традиц та принципи у вищй школ, повертаться новою стороною.
Це зумовлено прогресивними суспльними зрушеннями, факторами науково-технчного прогресу та подальшим розвитком теор практики навчання та виховання.
Весь процес навчання повинен бути пдпорядкований задачам формування та розвитку у майбутнх спецалств таких якостей та властивостей, як б забезпечили м продуктивно та суспльно ефективну активнсть1. 2.2