У буржуазних гімнастичних товариствах і організаціях дореволюційної Росії культивувалися три види гімнастики: спортивна, гігієнічна і лікувальна, з яких значного розвитку набула спортивна гімнастика. У той час у Росії не було єдиної вітчизняної системи гімнастики. У різних спортивних товариствах керували цією справою зарубіжні спеціалісти (німці, шведи, чехи, американці). Активну участь в організації гімнастичних гуртків брали німецькі турнери. Перше гімнастичне товариство було відкрито німцями в Одесі в 1861 р. У 1863 р. в Петербурзі розпочало свою роботу гімнастичне товариство «Пальма», а в 1868 р. в Москві організовано «Московський гімнастичний союз». У 1869 р. в Петербурзі виникає «Петербурзьке гімнастичне товариство». Такі гімнастичні товариства створювались і в інших містах Росії. У наступні роки, поряд з німецькими з'являються і сокольські гімнастичні товариства: «Сєвер» у Петербурзі, а пізніше, у 1900 р., – товариство «Сокіл». Сокольська гімнастика частково культивувалася в американському товаристві «Маяк», яке було організоване в 1903 р., а також у шведському товаристві «Богатир» (1904 р.). Поряд з німецькими і сокольськими товариствами в Росії створюються гімнастичні організації за безпосередньою участю і керівництвом вітчизняних спеціалістів. Так, у травні 1881 р. на Страстному бульварі в будинку Редліха було відкрито перший у Москві гімнастичний зал і на його базі в 1882 р. організовано «Російське гімнастичне товариство». У травні 1883 р. затверджено статут цієї першої в Росії вітчизняної гімнастичної організації. Серед організаторів товариства були російські письменники А. П. Чехов, В. О. Гіляровський, які надавали великого значення питанням фізичної культури. В. О. Гіляровський протягом багатьох років був головою «Російського гімнастичного товариства». Особливо велику роль у розвитку гімнастики відіграло товариство «Сокіл». Своїм змістом сокольська гімнастика була більш приваблива, ніж німецька і шведська системи. Як правило, урок сокольської гімнастики проводили з музичним супроводом, що значно підвищувало емоційний стан учнів і виховувало естетичні смаки. Вправи на брусах, кільцях, перекладині і коні з ручками також захоплювали молодь. Щоб залучити молодь у гімнастичні гуртки, влаштовували масові гімнастичні свята, на яких демонструвалися вільні вправи і вправи на гімнастичних приладах. Молодь охоче відвідувала заняття з сокольської гімнастики. Сокольська система поклала початок спортивному напрямку гімнастики і набула великої популярності. Товариства «Сокіл» створюються майже в усіх великих містах Росії.
Після революції 1905 р. товариства «Сокіл», які мали класовий характер і були під безпосереднім керівництвом царського уряду, зробили різкий поворот вправо. В ідейно-політичному вихованні молоді ці організації відігравали реакційну роль, прищеплюючи їй відданість російському самодержавству, почуття буржуазного націоналізму, відвертаючи молодь від революційної боротьби.