Одне із найважливіших завдань обґрунтування територіальної спеціалізації вирішується за допомогою використання районно-галузевих рядів. Цей метод базується на використанні системи приведених витрат, які використовують для побудови відносних ранжованих характеристик галузей спеціалізації.
Реалізація даного методу відбувається у послідовності:
- визначають загальну суму витрат по групі галузей, що аналізують. Витрати ресурсу мають бути конкретними і бути визначеними з урахуванням специфіки території. Витрати можуть бути сумарними чи частковими. Якщо аналізують часткові витрати, то обирають таку суму витрат, які є найбільш вагомими для даної групи галузей. Найбільш часто із часткових витрат обирають витрати на енергію та енергоносії; витрати капітальні; витрати на сировину та матеріали; витрати на оплату праці та транспортні витрати. Якщо для аналізу обирають сумарні витрати, то визначають усю сукупність витрат на виробництво та реалізацію продукції даної галузі;
- розраховують приведені витрати. Суму часткових або сумарних витрат приводять до:
- кількості зайнятих у даній галузі;
- обсягу виробленої продукції (у вартісній формі).
- галузі ранжують у відповідності із зростанням приведених витрат – таким чином формують районно-галузевий ряд. Найбільш сприятливими напрямами спеціалізації вважають ті, що відповідають галузям з першими позиціями у районно-галузевому ряду.
Інколи для формування районно-галузевого ряду використовують кілька часткових приведених витрат. Особливо часто це використовують, коли мова йде про гостродефіцитні види ресурсів, або коли величину ресурсів не можна виразити вартісно. У такому випадку районно-галузевий ряд формують із використанням бальної оцінки – у відповідності із кількістю балів, що їх набрала галузь. У бальній оцінці найбільшу кількість балів присвоюють галузі із найменшими частковими приведеними витратами ресурсу даного типу. Бали сумують для кожної галузі окремо по типам часткових витрат.