рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

НАТУРАЛЬНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ

НАТУРАЛЬНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ - раздел Педагогика, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА   Ця Група Об'єднує Об'єкти Неживої І Живої Природи. Д...

 

Ця група об'єднує об'єкти неживої і живої природи.

До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програ­мою з природознавства, належать: ґрунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам'яне вугілля, нафта, граніт, вап­няк, пісок, глина, залізна руда, мідна руда). Вони оформляються в тема­тичні колекції: «Види грунтів», «Горючі корисні копалини», «Руди», «Будівельні корисні копалини». Цих колекцій потрібно стільки, щоб вис­тачило для роботи учнів парами під час засвоєння змісту відповідних тем. Також потрібно мати кілька таких колекцій без підписів. Їх викори­стовують для розпізнавання окремих видів корисних копалин і ґрунтів.

У класі обов'язково повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів.

Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі на­вчання як у живому, так і у фіксованому вигляді.

Живі рослини і тварини — це група натуральних об'єктів, які дозво­ляють отримувати учням найбільш повні і конкретні знання про живу природу. Частина їх збирається (у відповідні пори року) на навчально-дослідній ділянці для одноразового використання.

Великі можливості мають кімнатні рослини, якщо вони підібрані відповідно до програми з природознавства. За ними проводяться спосте­реження і виконуються досліди протягом усього навчального року.

До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, ко­лекції, вологі препарати.

Гербарії — це засушені рослини або їх ча­стини, які прикріплені до цупкого паперу. Для кращого зберігання гербарний зразок зверху накривається тонким папером. На ньому обов'язково повинна бути назва рос­лини.

Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними.

Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Рослини у таких гербаріях по­винні засушуватися з усіма органами. Бажано, щоб на рослині або біля неї знаходились квітка чи суцвіття, плоди і насіння, яке може бути прикріплене у поліетиленовому пакетику.

Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії:

— трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»);

— трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»);

— рослини луків («Луки»);

— бур'яни поля («Бур'яни поля»);

— зернові рослини («Зернові рослини»);

— технічні рослини («Технічні рослини»);

— трав'янисті рослини степу («Зона степів»);

— трав'янисті рослини гір («Карпати», «Кримські гори»).

У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин, їх ви­дозміни у зв'язку з різними умовами існування, особливості будови і т. ін. Для початкових класів — це частини органів рослин, які самі не можуть бути гербарними зразками. Наприклад, гілочки з листям дерев, кущів різних природних зон.

Під час роботи з гербарним матеріалом необхідно враховувати те, що він дає далеко не повне уявлення про натуральний об'єкт. Якщо рослина представлена повністю, діти можуть визначити її розміри, назвати орга­ни, виявити їх особливості. У той же час уявлення про рослину в цілому буде відносним, оскільки учням важко визначити її колір, деякі особли­вості. Тому доцільно використовувати гербарії у комплексі з іншими засобами наочності, які компенсують зазначені недоліки. Наприклад, образними, аудіовізуальними.

Морфологічний гербарій ніколи не використовується самостійно для формування уявлення про рослину. Він може бути використаний для розширення вже сформованого уявлення, зокрема для виявлення особ­ливостей органів, їх форми, розмірів і т. ін.

Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як розда­вальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземп­ляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька. Такою роботою не можна захоплю­ватися, вона забирає багато часу, якоюсь мірою дезорганізує клас, а користі приносить не так багато. Учні не встигають добре роздивитися об'єкт.

Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь. Він може бути використаний для виконання практичних завдань у процесі застосування засвоєних знань та формування умінь. До таких завдань належать:

— Серед гербарних зразків виберіть трав'янисті рослини степу. Роз­кажіть, які пристосування мають ці рослини до умов життя у степу.

— Серед гербарних зразків виберіть ранньоквітучі рослини. Назвіть їх. Розкажіть, за якими ознаками їх можна розпізнати.

— Розгляньте гербарій. Розділіть рослини на групи. Назвіть їх.

— За гербарними зразками порівняйте між собою такі рослини ... Ви­значте їх подібні ознаки.

— Користуючись гербарним зразком, опишіть зовнішній вигляд рос­лини. Пригадайте, у якій послідовності описується рослина.

Колекції — це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. Для колекцій підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використову­ються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»); цикл розвитку білана капустяного («Комахи»).

Колекції застосовуються як роздавальний матеріал з різними дидак­тичними цілями на всіх етапах уроку.

Матеріал для колекцій в основному збирається учнями на уроках-екскурсіях, позаурочних прогулянках, а виготовляється під керівництвом учителя на уроках трудового навчання, на заняттях гуртка юних нату­ралістів і вдома, разом з батьками.

Вологі препарати — це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині солі. У курсі природознавства застосову­ються вологі препарати циклу розвитку риб, деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коре­неплодів.

Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опу­дала у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчального предмета, необхідністю вихо­вання гуманного ставлення до всього живого.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА... ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА... Методика навчання природознавства належить до педагогічних наук Предметом її вивчення є процес навчання...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: НАТУРАЛЬНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПРИРОДОЗНАВСТВА У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
2.1. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЙОГО КОМПОНЕНТІВ. Процес навчання — це особлива система суспільно важливої діяльності, яка створюється самими людьми для виконання певних сусп

У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
  3.1. ВЛАСНЕ ПЕДАГОГІЧНІ ЦІЛІ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА   Всебічний розвиток особистості кожного учня, що визначається нау­ково обгрунтованими можливос

Психолого-дидактичні основи формування умінь
  Учіння включає різні види діяльності, якими оволодівають молодші школярі. Серед них: а) засвоєння (сприймання, усвідомлення, осмислення, узагальнен­ня, закріплення) знань (

Методика формування умінь у процесі навчання природознавства
  Розглянемо методику формування окремих умінь зазначених груп. Уміння логічного мислення формуються у молодших школярів у про­цесі засвоєння мислительних дій, які складають

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА
  З перших уроків природознавство викликає у дітей інтерес. Вони з цікавістю знайомляться з підручником, відновлюють у пам'яті елемен­тарні знання про природу. Однак уже через кілька

ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ. ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
  Принцип наочності є одним з важливих для організації ефективного процесу навчання. Принцип наочності для молодших школярів. Адже без чуттєвої у навчанні основи засвоєні зна

ОБРАЗОТВОРЧІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ
  У процесі навчання природознавства опосередковане сприймання предметів і явищ природи забезпечують образотворчі засоби наочності. Вони найпоширеніші і доступніші серед інших.

АУДІОВІЗУАЛЬНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ
  Цю групу складають динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзапи­си, магнітофонні записи) і статичні (діафільми, діапозитиви, транспа­ранти до кодоскопа) засоби наочності.

МОДЕЛІ ЯК ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ
  Що таке модель і моделювання? Як їх можна використати у процесі навчання природознавства? У теорії пізнання модель розглядається як матеріальний чи ма­теріалізований об'єкт

Ящірки звірі
Для використання на інших уроках ця схема переноситься на таб­лицю. Такі схеми складаються у процесі навчання на етапах засвоєння, сис­тематизації та узагальнення. Вони також є основою акт

Лернер И. Я. Процесе обучения и его закономерности.— М.: Знание, 1980.— С. 34.
  дукція); психології (характер розумових дій, їхній взаємозв'язок, рівень пізнавальної активності і самостійності та ін.); форми організації пізна­вальної діяльності (індивідуальна,

Дослід та його види
  Навчальний дослід — це елементарний навчальний Суть досліду. експеримент вибору пізнання природи, накопичення Критерії його вибору.

Учнів репродуктивніітворчі. Репродуктивними
називаються досліди, спосіб виконання і результати самостійності учнів яких відомі учням. Вони виконуються за зразком під безпосереднім чи опосередкова­ним керівництвом учителя (самостійно) з викор

ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА
  6.1. УРОК —ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ. ТИПИ І СТРУКТУРА УРОКІВ ПРИРОДОЗНАВСТВА Процес навчання природознавства здійснюється в різних ор­ганізаційних формах.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
АквилеваГ. Н., Клепинина Є. А. Наблюдения и опыты на уроках природоведения: Пособие для учителя нач. кл.—М.: Просвещение, 1988.- 96 с. Аквилева Г. Н., Постникова Е. А., Суворова

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги