рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА - раздел Педагогика, Предмет, зміст і задачі курсу Час Виникнення Концепції Та Їх Основни...

Час виникнення Концепції та їх основний методичний внесок у теорію і практику Авторство
Поділ праці А. Сміт
Фабричний кодекс: суворий розклад, система штрафів за відхилення від нього Р. Аркрайт
Взаємозамінні частини виробів Е. Уітні
Принципи наукового управління: виділення та вивчення елементів операцій; хронометраж; нормування праці; облік; контроль; стимулювання праці Ф. Тейлор
Дослідження трудових рухів. Виникнення промислової психології Френк та Ліліан Гілбрет
Діаграма графіка робіт, що відображає ре- альні та очікувані показники діяльності Г. Гантт
Складальна конвеєрна лінія. Поточна організація виробництва, диференціація та стандартизація елементів виробництва Г. Форд
Математична модель управління запасами. Визначення економічно доцільного розміру партії замовлення Ф. Харріс
1920-ті роки Побудова виробничих процесів у часі, моделювання графіків руху деталей по операціях, формули розрахунку виробничого циклу К. Адамецький
Дослідження мотивації праці Е. Мейо
1930-ті роки Методи вибіркової перевірки та статистичні таблиці для контролю якості У. Шухарт, Х. Додж, Х. Ромінг, Л. Типпет
1940-ві роки Міждисциплінарні підходи до складних си- стемних проблем: симплексний метод і лінійне програмування Д. Данціг
1940-ві роки Методи групової обробки деталей, що сприяли автоматизації та поширенню високоефективних групових поточних ліній у серійному та дрібносерійному виробництві С. Митрофанов
1940-ві роки Мікроелементне нормування праці (МТМ) Г. Мейнард, В. Іоффе
50—60-ті роки ХХ ст. Методи дослідження операцій: моделювання виробничої діяльності, теорія черг, теорія прийняття рішень, математичне програмування, методи сітьового планування проектів (PERT та CPM) Велика кількість дослідників
60-ті— 70-ті роки ХХ ст. Широке використання комп’ютерної техніки: графіки закупок, управління запасами, прогнозування, управління проектами, планування матеріальних потреб (MRP) Фірми-виробни- ки, дослідники та користувачі
1980-ті роки Моделювання виробничих стратегій як засобу конкурентної боротьби Дослідники Гар- вардської бізнес-школи
1980-ті роки Концепції якості та гнучкості виробництва, конкуренції на основі часового чинника: JIT (точно вчасно), Канбан, TQC (всеосяжний контроль якості) та автоматизація виробництва (Poka-yjkes, CIM, CAD/CAM, роботи та інше) Т. Оно, У. Демінг, Д. Юран та групи дослідників у різних інженерних га­лузях розвинених країн
1990-ті роки Концепція всеосяжного управління якістю. Уведення міжнародних стандартів ISO 9000, розгортання функції якості, сумісне проектування, функціонально-вартісний аналіз, модель безперервних поліпшень Міжнародна орга- нізація стандартизації
1990-ті роки Моделювання оновлення бізнес-процесів та радикальних змін М. Хаммер, консалтингові фірми
Початок ХХІ ст. Екологічний менеджмент. Уведення системи міжнародних стандартів ISO 14000 з метою зменшення забруднення довкілля Міжнародна організація стандартизації

 

2. Задачі та роль курсу у підготовці бакалавра.

Задачами дисципліни ОПУВ є :

1. Розробка та запровадження найбільш ефективних методів роботи.

2. Забезпечення високої ефективності виробництва.

3. Організація планомірної та ритмічної роботи.

4. Мінімізація виробничих витрат.

5. Створення економічних умов для зростання матеріальних та соціальних благ працівників.

6. Створення нормального морального та психологічного клімату у колективі.

 

Дисципліна ОПУВ входить до складу базових знань інженера-технолога , тому що він здійснює свою професійну діяльність переважно як керівник (майстер, технолог, змінний інженер, начальник дільниці тощо. У відповідності до Кваліфікаційного довіднику 2/3 обсягу функціональних обов’язків керівника середньої ланки на підприємстві займають питання, які розглядаються у рамках цієї дисципліни. Цім і визначається значення дисципліни для інженера-технолога.

 

Дисципліна ОПУВ тісно пов’язана з іншими дисциплінами. Так, загальна економічна теорія вивчає загальні економічні закономірності, а ОПУВ вивчає дію економічних законів у конкретних умовах промислових підприємств, й керуючись цими законами, розробляє найбільш раціональні методи роботи.

Дисципліни технологічного циклу вивчають методи конструювання та експлуатації машин і апаратів, що використовуються на виробництві. ОПУВ розглядає засоби та предмети праці у взаємозв’язку з трудовими та технологічними процесами. ОПУВ також пов’язана з соціологією та політологією, математикою та кібернетикою, правом, маркетингом, статистикою тощо.

 

 

ЛЕКЦІЯ №2 Промислове підприємство.

1. Поняття про промислове підприємство, задачі і принципи діяльності.

2. Класифікація підприємств.

3. Показники, які характеризують діяльність підприємства.

4. Правова регламентація діяльності підприємств.

 

1. Поняття про промислове підприємство, задачі і принципи діяльності.

Цілі та завдання формальної організації.Для створення матеріальних благ, що забезпечують існування і розвиток в умовах фізичних, біологічних, психологічних та інших обмежень, люди змушені поєднувати свої зусилля. За певної організації об’єднання зусиль продуктивніше і потребує значно менших витрат енергії, часу, матеріальних та інших необхідних ресурсів. Досягнення так званого «ефекту організації» — один з найважливіших принципів господарської діяльності людей.

Організація як форма спільної діяльності людей має певні ознаки. Так, основу будь-якої організації становлять люди, об’єд­нані в групи (не менш як дві особи). Групи створюються для досягнення певної мети. Щоб її досягти, люди в групах працюють разом, і їхня діяльність певним чином координується. Усе це дає змогу визначити, що організаціяце спільна діяльність групи людей, яка координується для досягнення їх загальної мети.

Така координована взаємодія передбачає створення офіційно встановленої і зафіксованої формальної організації та визначення порядку функціонування її частин. Формальну організацію, основна мета діяльності якої лежить в економічній сфері, називають підприємством. Законом України «Господарський кодекс України» встановлено, Дійсний кодекс набирає сили з 1 січня 2004 року.

У статтях 62 і 63 зазначено, що:

  1. Підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому дійсним Кодексом і іншими законами.
  2. Підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
  3. Підприємство, якщо інше не передбачено законом, діє на основі статуту.
  4. Підприємство є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатка зі своїм найменуванням і ідентифікаційним кодом.
  5. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Головна мета підприємства — задовольнити запити і потреби ринку в певних видах продукції та послуг. Економічним результатом діяльності підприємства є одержання максимального прибутку в довгостроковій перспективі.

Для досягнення головної мети і прибутковості своєї діяльності підприємство повинне забезпечувати:

· конкурентоспроможність продукції, що випускається, та послуг, які надаються;

· високий рівень організації, розвиток та підвищення ефектив­ності виробничої системи;

· прискорення оновлення номенклатури та асортименту продукції (послуг), що випускається;

· упровадження прогресивних технологій та устаткування;

· створення сприятливих умов для високопродуктивної праці персоналу.

Властивості підприємства. З погляду економічних відносин промислове підприємство являє собою складну підприємницьку структуру, для якої характерні виробничо-технологічна та організаційно-економічна єдність, а також господарська самостійність (рис. 2.5).

Виробничо-технологічна єдність означає тісний взаємозв’язок і взаємозалежність усіх складових підрозділів підприємства, що визначається спільністю споживаних сировини, матеріалів і послуг, призначення виготовленої ними продукції і технологічного процесу. Технологічний взаємозв’язок доповнюється допоміжними й обслуговуючими підрозділами (господарствами).

Організаційно-економічна єдність характеризується наявністю: єдиних органів управління; єдиного виробничого колективу; адміністративної відособленості; взаємозв’язку плану виробництва з забезпечуючими його виконання матеріальними, трудовими, технічними і фінансовими ресурсами; організації діяльності на засадах комерційного розрахунку. Замкнена система організаційно-адміністративних відносин і зв’язків підприємства забезпечує його організаційно-адміністративну самостійність. Вона зазвичай підкріплюється правом юридичної особи. Центральною фігурою на підприємстві є генеральний менеджер (директор), який у межах своїх повноважень приймає самостійні рішення щодо механізму і результатів функціонування підприємства та діяльності персоналу.

Повна господарська самостійність підприємства полягає в самозабезпеченості необхідними основними та оборотними коштами для здійснення виробничої діяльності та надання послуг, самостійному збуті виготовленої продукції, наявності самостійної закінченої системи звітності та бухгалтерського балансу.

Підприємству належить установлений розмір основного й оборотного капіталу; воно відповідає за фінансові результати своєї діяльності (прибутки або збитки); має право в певних межах самостійно розпоряджатися фінансовими ресурсами (чистим прибутком, накопиченою амортизацією, кредитами); має розрахункові рахунки в банках (включаючи валютні).

При частковій відокремленості підприємство є складовою фір­ми (компанії) поряд з іншими підприємствами, що означає обмеженість його фінансово-господарських прав, які регламентуються положенням чи статутом.

2. Класифікація підприємств може здійснюватися за наступними ознаками.

1. У залежності від форм власності, що передбачені законом, в Україні можуть діяти такі підприємства:

1.1. приватне підприємство, яке діє на основі приватної власності громадян або юридичних осіб

1.2. підприємство колективної власності

1.3. комунальне підприємство, яке діє на основі комунальної власності територіальної громади

1.4. державне підприємство, яке діє на основі державної власності

1.5. підприємство, засноване на змішаній формі власності, на підставі об’єднання майна різних форм власності

2. За характером споживаної сировини

2.1. видобувні підприємства

2.2. переробні підприємства.

3. За призначенням готової продукції

3.1. підприємства, що роблять засоби виробництва

3.2. підприємства, що роблять предмети споживання

4. За галузевою приналежністю

4.1. підприємства важкої промисловості

4.2. підприємства легкої промисловості

4.3. підприємства харчової промисловості

4.3.1. м'ясопереробні підприємства

4.3.2. молокопереробні підприємства

4.3.3. кондитерські підприємства

4.3.4. і т.д.

5. За масштабами виробництва

5.1. великі підприємства

5.2. середні підприємства

5.3. малі підприємства

6. За ступенем охоплення технологічних процесів

6.1. підприємства з повним циклом виробництва

6.2. підприємства з неповним циклом виробництва

7. За ступенем спеціалізації

7.1. універсальні підприємства

7.2. комбіновані підприємства

7.3. спеціалізовані підприємства

8. За типом виробництва

8.1. підприємства з масовим виробництвом

8.2. підприємства із серійним виробництвом

8.3. підприємства з одиничним виробництвом

9. За методом організації виробничого процесу

9.1. індивідуальне виробництво

9.2. групове виробництво

9.3. потокове виробництво

10. За ступенем механізації й автоматизації виробничого процесу

10.1. високомеханізоване і високоавтоматизоване виробництво

10.2. частково механізоване і частково автоматизоване виробництво

10.3. виробництво з переважно ручною працею.

 

3.Показники, які характеризують діяльність підприємства

Показники, які характеризують діяльність підприємства можна розподілити на такі групи:

1) Обсяги виробництва та реалізації продукції;

2) Узагальнюючи показники ефективності виробництва (рентабельність, прибуток);

3) Показники використання ресурсів (собівартість одиниці продукції, витрати на одну гривню виробленої продукції, матеріалоємність);

4) Показники використання засобів праці тобто основних фондів (фондовіддача, коефіцієнт використання потужності, виробнича потужність);

5) Показники ефективності праці (продуктивність праці, трудомісткість продукції).

Ці показники розраховуються підприємством при плануванні своєї діяльності, а після виконання плану порівнюються з їх фактичними значеннями, які визначаються різними видами обліку. Дані про деякі з цих показників підприємство систематично повідомляє органам державної статистики.

Крім цього, є інші показники, за якими підприємство сплачує податки, та інші обов’язкові платежі. Основні з них наведені у таблиці.

Таблиця 2 – Показники, за якими підприємство сплачує податки

Назва показника Назва податку, або платежу
Прибуток підприємства Податок на прибуток – 25 % від прибутку
Додана вартість Податок на додану вартість – 20 % від доданої вартості
Площа земельної ділянки, на якій розташоване підприємство Плата за землю – від 1,5 до 63 коп. за кв. метр у залежності від групи населеного пункту
Фонд оплати праці (ФОП) Відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування – 33,2% від ФОП
Фонд оплати праці (ФОП) Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 1,3% від ФОП
Фонд оплати праці (ФОП) Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням – 1,5 % від ФОП
Фонд оплати праці (ФОП) Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що викликали втрату працездатності. Страхові тарифи встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва та окремих галузей економіки
Обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення Збір за забруднення атмосферного повітря
Обсяги скидань забруднюючих речовин безпосередньо у водяні об'єкти Збір за забруднення водяних об'єктів
Обсяги розміщення відходів Збір за розміщення відходів

4. Правова регламентація діяльності підприємств

В сучасних умовах існують багато правових актів, що регламентують діяльність підприємств. Їх можна поділити на дві частини:

1) Зовнішні правові акти;

2) Внутрішні правові акти;

До зовнішніх правових актів відносяться:

- Громадянський кодекс України;

- Господарський кодекс України;

- Кодекс законів про працю

- закони, які видає Верховна Рада України;

- укази Президента України;

- постанови та декрети Кабінету Міністрів України;

- накази та інструктивні матеріали, які видають міністерства фінансів, статистики, економіки та інші функціональні установи;

- накази та інструктивні матеріали Державної податкової інспекції.

Далі наведені деякі зовнішні правові акти, які регулюють діяльність підприємства у теперішній час.

1. Закони:

- “Про ліцензування деяких видів господарської діяльності”

- “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”

- “Про господарські товариства”

- “Про оподаткування прибутку підприємств”

- “Про податок на додану вартість”

- “Про державну підтримку малого підприємництва”

- “Про банкрутство”

- “Про оренду державного й комунального майна”

- “Про оплату праці”

2. Укази Президента України:

- “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”

3. Постанови Кабінету Міністрів України :

- “Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”

- “Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду державного й комунального майна”

- “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”

4. Накази та інструктивні матеріали функціональних міністерств та установ:

- Стандарти бухгалтерського обліку (затверджено Міністерством фінансів України)

- Інструкція № 3 “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті” (затверджена Правлінням Національного банку України)

- Інструкція “Про безготівкові розрахунки в України у національній валюті” (затверджена Правлінням Національного банку України)

- Інструкція по статистиці заробітної плати (затверджена Міністерством статистики України).

До внутрішніх правових актів відносяться акти, які розробляються і затверджуються на підприємстві. Вони у свою чергу поділяються на дві частини:

1) акти, які призначені для підприємства взагалі;

2) акти, які призначені для підрозділів підприємства й окремих працівників.

Загальні для підприємства правові акти є такі:

- Статут підприємства

- Установчий договір (для господарських товариств)

- Колективний договір

- Стандарти підприємства.

Головний внутрішній правовий акт підприємства – це статут. У статуті визначається власник і найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, розміри і порядок створення статутного та інших фондів підприємства, органи управління підприємства, порядок їх утворення, компетенція і повноваження трудового колективу та виборних органів, порядок утворення майна підприємства, порядок використання прибутку підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності. Статут може містити інші відомості, що не суперечать законодавству.

Установчий договір є необхідним документом при створені господарського товариства. В установчому договорі засновники зобов’язуються створити суб’єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності, визначають умови передавання свого майна до господарчого товариства, порядок розподілу прибутків та збитків. У дечому він частково дублює статут. Наприклад, порядок розподілу прибутку між засновниками. Але на відміну від статуту в установчому договорові визначаються конкретні обов’язки і права засновників в їх сумісній діяльності, умови і термін передачі майна у власність господарського товариства, умови виходу окремих засновників із підприємства. В договорі можуть бути зафіксовані обов’язки не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність товариства, про збереження його комерційної таємниці, утримання від конкуренції один з одним і таке інше.

Колективний договір – це угода, яка укладається між роботодавцем і однією або декількома профспілковими організаціями, які діють на підприємстві, а в разі їх відсутності – з обраними й уповноваженими представниками трудового колективу. Цим договором урегулюються виробничі, трудові і соціально-економічні відносини. Наприклад, режим роботи підприємства, тривалість і розмір оплати відпусток, нормування і оплата праці, пільги, умови праці, заходи щодо охорони праці.

Стандарт - це нормативно-технічний документ, який встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації. Стандарти можуть розроблятися як на матеріальні предмети (сировину, продукцію), так і на норми, правила, вимоги різноманітного характеру. Стандарти підприємства (СТП) регулюють окремі напрямки діяльності підприємства. Наприклад, СТП про вхідний контроль сировини, СТП оцінки якості праці, СТП оцінки якості продукції і таке інше.

Документи, які регламентують діяльність підрозділів та окремих робітників є такі:

- Положення про підрозділи підприємства. Положення про підрозділ підприємства – це документ, що регламентує діяльність структурного підрозділу: задачі, функції, права, відповідальність; визначає організаційну структуру підрозділу, його взаємодію з іншими ланками підприємства.

- Карти організації робочих місць. Карта організації робочого місця – це документ, що містить опис умов, необхідних на робочому місці для високопродуктивної праці і вироблення продукції високої якості, опис розташування обладнання, засоби і способи техніки безпеки і т. і.

- Технологічні карти. Технологічна карта – це технологічний документ, що містить опис технологічного процесу і обладнання, яке у ньому застосовується, а також опис інструменту із зазначенням тривалості операцій.

- Посадові інструкції. Посадова інструкція – це документ, що регламентує діяльність кожної посади і зміст вимог до робітника, який обіймає цю посаду. Вона складається з шести розділів: Загальні положення, Цілі, Функції, Зв’язки за посадою, Права, Відповідальність

 


Лекція 3Виробничий процес та його організація у часі та просторі.

1) Сутність виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів.

2) Виробничий цикл тайого структура.

3) Види руху предметів праці.

4) Принципи організації виробничого процесу в просторі.

5) Типи виробництв.

6) Виробнича структура підприємства.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Предмет, зміст і задачі курсу

Структура трудового прийому Прийом Трудові дії Трудові рухи Установити деталь у пневматичний патрон Взяти.. Виробничий цикл та його структура.. Зміст Галузевої угоди..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Організація, планування та управління
виробництвом 1. Предмет, сутність, зміст і метод науки. Зв’язок її з іншими науками. 2. Задачі та роль курсу у підготовці бакалавра.   1. Предмет,

Сутність виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів.
Технологічний процес. Практичне використання будь-якої технології відбувається через формалізовану доцільну сукупність дій, спрямованих на зміну форми, розмірів, стану,

Виробничий цикл та його структура.
Просторове розташування об’єктів у певній послідовності один за одним передбачає, що операції процесу в часі мають виконуватися в тій самій послідовності. Часові зв’язки розглядаються як відрізки (

Види руху предметів праці.
Для простого процесу здебільшого характерне виготовлення деталей (заготовок) партіями. Основу виробничого циклу становить технологічний цикл, який складається з операційних циклів. Операційний ц

ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА
Параметри Виробництво Одиничне Серійне Масове Спеціалізація робочих місць

Сутність і завдання НОП
Наукова організація праці – це організація праці, яка заснована на досягненнях науки та провідному досвіді і яка дозволяє найбільш ефективно з’єднати техніку і людей у єдиному виробничому процесі т

Розділення та кооперація праці
  Розділення праці– це розмежування (відокремлення) діяльності людей у процесі сумісної праці. Основними видами розділення праці на підприємстві є: функціона

Удосконалення прийомів та методів праці
  Прийоми праці – це способи виконання елементарних операцій. Методи праці – це способи організації та виконання трудових процесів н

ВИДИ НОРМ ПРАЦІ
  Нчас – норма часу, витрати часу на вироблення одиниці продукції; використовують на ручних та маши

СУМАРНІ МЕТОДИ
За їх допомогою встановлюють агреговані норми на весь процес, операцію без розчленування на трудові прийоми, елементи. Тому неможливо визначити ступінь їх раціональності. Сумарні методи ма

АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ
Вони передбачають наступне: - попереднє розчленування трудового процесу на окремі операції, елементи, прийоми; - його аналіз; - виключення необґрунтованих витрат часу;

МЕТОД МОМЕНТНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Цей метод застосовується для виявлення стану використання робочого часу у цеху, на дільниці, по усіх працівниках підрозділу. Для цього здійснюють спостереження тільки напрямків використанн

Сутність і принципи організації оплати праці на підприємстві
Заробітна плата на підприємстві є частиною колективного продукту, який виділяють на особисте споживання працівникам у відповідності з кількістю та якістю праці. Вказаний головний принцип о

СТРУКТУРА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
  1 – основна заробітна плата – це тарифна частина (Зтар); 2 – додаткова заробітна плата, яка включає: - доплати та надбавки до тар

ТАРИФНА СТАВКА
Тарифна ставка – це норма, яка визначає розмір оплати праці працівника за одиницю робочого часу – годину, день, місяць. Для робітників, яким встановлено кваліфікаційний розряд (1-6 розряд)

ТАРИФНА СІТКА ТА МІЖКВАЛІФІКАЦІЙНІ КОЕФІЦІЄНТИ
Тарифна сітка – це шкала, за допомогою якої встановлюють співвідношення у оплаті праці робітників, які мають різний кваліфікаційний рівень, що визначається шістьма розрядами (д

КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ ДОВІДНИК ПОСАД СЛУЖБОВЦІВ
Він містить вимоги до спеціальних знань та практичних навичок керівників, спеціалістів та службовців. Ці вимоги залежать від спеціальності і посади.

Роль керівника, вимоги до керівників, стиль керівництва
Управлінська праця є специфічною, оскільки вона пов’язана з організацією діяльності людей, з вирішенням складних економічних, технічних, господарських та соціальних завдань. Це вимагає ная

Управління персоналом
Управління персоналом – це діяльність, яка спрямована на формування колективу, стимулювання його діяльності, підвищення трудового потенціалу. Управління персоналом має

Уявлення про цілі, вимоги до них, класифікація та методи встановлення
Цілі управління – це бажане майбутнє (якщо скорочено). Або, якщо конкретніше та стосовно підприємства – бажаний майбутній стан підприємства (наприклад – підвищення тех

Функції управління
Функції управління визначають зміст управлінської діяльності. Вони розподіляються на 2 групи: загальні та конкретні функції. Загальні функції визначають зміст

ПРОЦЕСУАЛЬНА ТЕОРІЯ МОТИВАЦІЇ
Ця теорія доповнює змістовну теорію мотивації. Вона включає 3 основні теорії: - теорія очікування (Віктора Врума); - теорія справедливості; - модель Портера-Лоул

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ
  Мотивація як процес спонукання працівників до трудової діяльності у деяких джерелах розглядається як метод впливу на працівників або управління. Метод управління

За типом впливу методи управління класифікуються таким чином: прямого безпосереднього впливу, постановки завдання, стимулюючої ситуації.
Метод прямого безпосереднього впливу передбачає постановку завдання працівникові та роз’яснення методики його виконання. Він застосовується до працівників, які не м

Сутність управлінських рішень, вимоги до нього та фактори, що впливають на його якість
Управлінське рішення – це прийнята програма діяльності. Рішення потрібні у випадках: - якщо старіють минулі рішення або дія їх скінчилася; - з’явилис

Організація реалізації управлінських рішень
Етапи підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень: 1) Аналіз ситуації, підготовка до прийняття рішення (прорахунок варіантів, попереднє їх обговорення) 2) Прийняття р

Ділові наради, їх організація та технологія проведення
Ділові наради необхідні у випадках, якщо у керівника виникає необхідність порадитися зі спеціалістами при прийнятті рішення. Особливо це необхідно, якщо рішення стосуються важливих для організації

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги