Інвентаризація виробничих запасів проводиться згідно з Інструкцією про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою Мінфіном України.
Інвентаризація — перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, та зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку.
Інвентаризація виробничих запасів провадиться за місцем зберігання та за матеріально відповідальними особами. Дата здійснення повної або часткової (вибіркової) інвентаризації встановлюється керівником підприємства. Ним же затверджується і склад інвентаризаційної комісії, строки проведення інвентаризації та оформлення її результатів.
Матеріальні запаси під час інвентаризації записуються в описи (типові форми) за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту та кількості (рахунком, вагою або мірою).
На виявлені в процесі інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких указуються причини, ступінь і характер пошкодження матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.
У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає порівняльну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач унаслідок пересортування; здійснюється розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника робляться уточнювальні записи, наприклад, знайдено арифметичну помилку або інші неточності в роботі); визначаються кінцеві результати інвентаризації.
Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.
За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, в якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортуванні, списування нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі та втрати від псування цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат надалі. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства.
Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.
Порядок відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей такий:
1. Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено:
Дебет субрахунку № 947 “ Нестачі та втрати від псування цінностей ”
Кредит субрахунку № 201 “ Сировина і матеріали ” Кредит субрахунку № 203 “ Паливо ” тощо.
2. Списується нестача, зарахована за пересортуванням:
Дебет субрахунку № 201 “ Сировина і матеріали ”
Кредит субрахунку № 201 “ Сировина і матеріали ”.
3. Відноситься на рахунок матеріально відповідальних осіб різниця у вартості матеріалів, зарахованих за пересортуванням:
Дебет рахунка № 375 “ Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків ”
Кредит субрахунку № 201 “ Сировина і матеріали ”.
4. Оприбутковуються виявлені лишки матеріалів (з включенням суми до валових доходів):
Дебет субрахунку № 201 “ Сировина і матеріали ”
Кредит субрахунку № 745 “ Дохід від безкоштовно отриманих активів ”.
5. Сума нестач у межах норм природного убутку:
Дебет рахунка № 91 “ Загальновиробничі витрати ”
Кредит субрахунку № 20 “ Виробничі запаси ”.
6. Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно зі списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок № 07 “ Списані активи ”.
7. Нестачі, віднесені на рахунок матеріально відповідальної особи:
Дебет субрахунку № 375 “ Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків ”
Кредит рахунка № 71 “ Інший операційний дохід ”.
8. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “ Порядок визначення розміру збитків від нестач, розкрадання, знищення (порчі) матеріальних цінностей ” від 22.01.96 р. № 116):
Дебет субрахунку № 375 “ Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків ”
Кредит рахунка № 71 “ Інший операційний дохід ”.
9. На суму нарахованого ПДВ:
Дебет субрахунку № 375 “ Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків ”
Кредит субрахунку № 641 “ Розрахунки за податками ”.
10. Погашення різниці між ринковими та обліковими цінами як готівкою, так і “ за рахунок заробітної плати матеріально відповідальної особи ” (одноразово або частинами відповідно до рішення інвентаризаційної комісії адміністрації підприємства або рішення народного суду, наприклад, по 20 % щомісячно до остаточного погашення заборгованості):
Дебет рахунка № 30 “ Каса ”
Дебет рахунка № 31 “ Рахунки в банках ”
Дебет рахунка № 66 “ Розрахунки з оплати праці ”
Кредит субрахунку № 375 “ Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків ”.
11. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами має бути внесена до бюджету:
Дебет рахунка № 71 “ Інший операційний дохід ”
Кредит субрахунку № 641 “ Розрахунки за податками ”.
12. Перерахування до бюджету різниці між розрахунковими та обліковими цінами, штрафних санкцій:
Дебет рахунка № 641 “ Розрахунки за податками ”
Кредит рахунка № 31 “ Рахунки в банках ”.
7. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП)
У виробничій діяльності підприємства використовуються засоби праці відносно невисокої вартості та невеликого строку служби. Такі предмети називаються малоцінними та швидкозношуваними (далі — МШП), і належать вони до класу запасів.
МШП визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічну вигоду від їх використання та їхня вартість може бути достовірно визначена.
Відповідно до П(С)БО 9 “ Запаси ” МШП охоплюють предмети, які використовуються протягом не більше 1-го року або нормального операційного циклу, якщо він більше року.
У наказі про облікову політику підприємства встановлюється вартісна межа для розміщення основних та малоцінних засобів.
До МШП належать інструменти, господарський інвентар, спецодяг і спецвзуття тощо.
Малоцінні предмети, строк використання яких більше ніж 1 рік (спец інструменти та спеціальні пристрої тощо), обліковуються в складі основних засобів як інші необоротні матеріальні активи на субрахунку 112 “ Малоцінні необоротні матеріальні активи ”. На відміну від МШП, їхня вартість погашається нарахуванням зносу, що передбачено П(С)БО 7 “ Основні засоби ”.
Для обліку МШП використовується активний основний інвентарний рахунок 22 “ Малоцінні та швидкозношувані предмети ”. За дебетом рахунка відображається надходження предметів, а за кредитом — їх списання.
Аналітичний облік МШП ведеться за їхніми видами (однорідними групами), установленими, виходячи з умов діяльності підприємства. Складський облік предметів здійснюється аналогічно обліку виробничих запасів.
Документальне надходження МШП на підприємство формулюється аналогічно операціям з надходження виробничих запасів.
Згідно з наказом Мінстату України від 22 травня 1996 р. № 145 застосовуються спеціальні типові форми первинних документів для їх обліку в місцях експлуатації та з їх списання:
― № МШ-1 “ Відомість поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв);
― № МШ-2 “ Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів ” (зразок 6.3);
― № МШ-3 “ Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)”;
― № МШ-4 “ Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів ” (зразок 6.4);
― № МШ-5 “ Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні ” (зразок 6.5);
― № МШ-6 “ Особиста картка №__ обліку спецодягу і захисних засобів ”.
Первинна вартість МШП у процесі їх оприбуткування визначається аналогічно до виробничих запасів (згідно з П(С)БО 9 “ Запаси ”).
Таблиця 3. Основні бухгалтерські проводки з обліку МШП
| № | Зміст операції | Дебет рахунка | Кредит рахунка |
| Оприбутковані МШП, одержані від постачальників: | |||
| — за купівельною вартістю | |||
| — на суму податкового кредиту з ПДВ | |||
| — на суму, перераховану постачальнику (з ПДВ) | |||
| Відображено витрати з транспортування МШП сторонніми організаціями: | |||
| — за чинними тарифами | |||
| — на суму податкового кредиту з ПДВ | |||
| — на сплачену суму (з ПДВ) | |||
| Оприбутковані МШП (інструменти тощо), виготовлені власними силами (допоміжними підрозділами): | |||
| — за фактичною собівартістю | |||
| Оприбуткування МШП, одержаних від інших джерел: | |||
| — унесених до статутного капіталу | 40 (46) | ||
| — одержаних безоплатно, виявлених як | 745,719 | ||
| надлишки під час інвентаризації | |||
| Списання з балансу за первісною вартість МШП, переданих в експлуатацію: | |||
| — цехам основного та допоміжних виробництв для виготовлення конкретних видів продукції (виконання робіт, надання послуг) | |||
| — цехам основного та допоміжних виробництв (інструменти та пристрої загальновиробничого призначення) | |||
| —підрозділам загальногосподарського значення | |||
| — складу готової продукції для панування готової продукції | |||
| — обслуговуючим виробництвам і господарствам і на соціально-культурні потреби | |||
| Під час списання з експлуатації предметів, що зносилися (зіпсувалися), оприбутковано відходи корисного використання за справедливою вартістю |
Контрольні питання по темі
1.У чому полягає різниця між поняттям «виробничі запаси» і «цінності»?
2.На які групи поділяються економічні групи за їх походженням?
3.На які групи поділяються запаси за складом і структурою?
4.У чому полягають основні завдання обліку запасів?
5.Які питання щодо обліку запасів мають бути висвітлені в обліковій політиці підприємства?
6.На які види діляться запаси для цілей бухгалтерського обліку?
7.На яких субрахунках ведеться облік запасів?
8.Якими первинними документами оформлюються операції з придбання запасів?
9.Якими первинними документами оформлюються операції з відпуску запасів зі складів?
10.У який спосіб запаси можуть надходити на підприємство?
11.Які витрати збільшують первісну вартість придбаних запасів?
12.Які витрати не включаються до первісної вартості запасів?
13.У чому полягає особливість відображення в обліку безоплатно отриманих запасів?
14.У якому випадку уціняються запаси?
15.У якому випадку дооцінюються запаси?
16.Які існують методи оцінювання вартості вибуття запасів?
17.Як саме визначається фінансовий результат від операцій з продажу запасів?
18.При обміні якими запасами (подібними чи неподібними) у підприємства виникає фінансовий результат і чому?
19.Які запаси належать до МШП та якими первинними документами оформлюються операції з ними?
20.За якими цінами ведеться облік товарів?
21.Що таке інвентаризація запасів і коли обов’язково її слід проводити?
22.Як розрахувати суму збитків від нестачі запасів?