Залишки незавершеного виробництва на початок звітного періоду є одним із видів запасів підприємства.
До незавершеного виробництва відносяться продукція, роботи, що не пройшли всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.
Витрати на незавершене виробництво визначаються за даними рахунка 23 «Виробництво», на якому протягом звітного періоду ведеться облік операційних витрат виробничого характеру. НЗВ відображається як сальдо дебетове рахунка 23 «НЗВ».
На рис. 1 наведена схема, що відображає зміст записів за дебетом і кредитом рахунка 23 «Виробництво».
| Дебет | Рахунок 23 «Виробництво» | Кредит | |
| Сальдо — витрати на незавершене виробництво на початок звітного періоду | · фактична собівартість готової продукції, виконаних робіт та послуг | ||
| · операційні витрати · загальновиробничі витрати · втрати від браку продукції | |||
| Оборот — витрати за місяць | Оборот — фактична собівартість готової продукції, виконаних робіт та послуг | ||
| Сальдо — витрати на незавершене виробництво на кінець звітного періоду | |||
Величина витрат незавершеного виробництва впливає на фактичну собівартість готової продукції, виконаних робіт та послуг. З цієї причини для перевірки об’єктивності облікових даних про незавершене виробництво періодично проводиться його інвентаризація по всіх стадіях та переділах технологічного процесу. Оцінка незавершеного виробництва здійснюється, виходячи з ступеня виконання робіт чи готовності продукції, як правило, на рівні фактичних витрат за всіма статтями калькуляції.
Кореспонденція рахунків за дебетом рахунка 23 «Виробництво» залежить від того, використовуються чи не використовуються для обліку витрат діяльності рахунки класу 8 «Витрати за елементами».