Поняття зобов’язань, основні види та форми розрахункових взаємовідносин

У Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (а також у ПсБО 1 та ПсБО 2) надається визначення зобов’язань як категорії бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Погашення зобов’язання може здійснюватися шляхом:

- сплати кредиторові грошових коштів;

- відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості;

- переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо. Види зобов’язань бувають:

· за умовами виникнення:

- у зв’язку з одержанням товарів, робіт та послуг (аванси отримані),

- у зв’язку з нарахуванням витрат,

- у зв’язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);

· за виконанням умов погашення:

- прострочені зобов’язання,

- непрострочені зобов’язання,

- відстрочені зобов’язання.

За основним критерієм виділяються дві головні групи зобов’язань – довгострокові та поточні.

Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.