У Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (а також у ПсБО 1 та ПсБО 2) надається визначення зобов’язань як категорії бухгалтерського обліку та фінансової звітності:
Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Погашення зобов’язання може здійснюватися шляхом:
- сплати кредиторові грошових коштів;
- відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості;
- переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо. Види зобов’язань бувають:
· за умовами виникнення:
- у зв’язку з одержанням товарів, робіт та послуг (аванси отримані),
- у зв’язку з нарахуванням витрат,
- у зв’язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);
· за виконанням умов погашення:
- прострочені зобов’язання,
- непрострочені зобов’язання,
- відстрочені зобов’язання.
За основним критерієм виділяються дві головні групи зобов’язань – довгострокові та поточні.
Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.