Суть та призначення облігацій

Облігація – цінний папір, який засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ній термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Випустити облігації може будь-яке підприємство за рішенням власників у межах 10% статутного капіталу. Для цього воно повинно отримати дозвіл комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка здійснює реєстрацію емісії. Після реєстрації емітенту видається свідоцтво, яке є підставою для друкування сертифікатів цінних паперів або оформлення глобального сертифіката.

У сертифікаті вказується номінальна вартість облігації, яку вона досягає на період погашення.

При розміщенні облігації визначається ставка відсотків за облігацією, що є платою за користування позиковими коштами, а також періоди їх виплат.

Відсотки нараховуються у кожному звітному періоді, незалежно від дати їх виплати за принципом нарахування.

Довгострокові зобов'язання за облігаціями визнаються за теперішньою вартістю.

Якщо ринкова ставка відсотка дорівнює визначеній на момент емісії ставці відсотка, облігація може реалізовуватись за номінальною вартістю.