Швидксть та тривалсть мовлення

Швидксть та тривалсть мовлення. Учителя, що говорять дуже швидко, часто не залишають пауз для пдтримки правильного дихання.

Темп мови залежить вд розмщення пауз. Швидкий темп мови гарний за умови, що чтко вимовляються вс слова, що паузи досить довг дозволяють учню обмркувати сказане. Слухати вчителя, що говорить повльно, але не робить пауз, дуже нудно. Пауза потрбна для того, щоб вдихнути повтря, як би перезарядитися перед продовженням мови, дати можливсть свому мозку пдготувати те, що буде сказано, а учню усвдомити вже сказане. Паузи дають вдпочинок мозку, тлу. Робити паузи в мов вважаться ознакою гарного тону. Вони роблять враження, що учням надаться можливсть висловити свою думку, вставити реплку, поставити запитання, якщо, звичайно, вони того побажають.

Крм того, паузи дають можливсть стежити за реакцю учнв на сказане. Замчено, що англйц роблять набагато бльш довг паузи, нж американц. Звдси розповсюджена в Англ думка, що американц багатослвн люблять придушувати спврозмовника. Американець, сказавши що-небудь, зробить Х-секундну паузу, а якщо спврозмовник нчого не скаже, продовжить розмову.

Тим часом англць, звичайна пауза для якого 5 секунд, тльки збереться зробити сво зауваження, як американець уже знову заговорить. Чому багато хто з учителв недостатньо часто використовують паузи Швидкий темп мови ознака швидкост мислення. На жаль, нема рац в тм, щоб миттво народжувати вдразу висловлювати де, адже дти будуть просто не в змоз встигати х засвоювати. Багато хто з педагогв говорять швидко внаслдок нервовост, а ключичне, поверхневе дихання сприя закрпленню високого темпу мови. нод вони намагаються швидше висловитися, щоб увага перемстилася до ншого педагогу, учню. Часто бояться, що говорять скудно, що предмет висловлення невартий уваги, тому намагаться виразити свою думку швидше. роня поляга в тому, що мова при цьому робиться ще бльш нудною марною.11 2.3. Наявнсть беззмстовних слв Деяк з педагогв, що спостергаються нами, не довряючи соб, не зважуються просто тримати паузу намагаються заповнювати промжки мж словами всякими м-м-м, е-е-е, розумте, прочищаючи горло чи цокаючи язиком.

При використанн коротких м-м чи е-е мова здобува вдтнок нершучост сумнвв.

Якщо ж вони довше висловлення звучать зверхньо та помпезно, немов педагог змушу учнв знаходитися поруч, поки дума вголос. Нами було вдмчено, що застосування слв-паразитв негативно позначаться на довр до вчителя крм того, у багатьох проведених ранше дослдженнях у рзних джерелах, вказуться, що коли людина, наприклад, говорить неправду, вона використову бльше всяких м-м е-е. Якщо людина упевнена в соб, й нема необхдност заповнювати паузи в мов цими звуками чи фразами типу розумте, я думаю.

Непотрбн звуки фрази вдволкають вд головного створюють барри в сплкуванн. Навчившись правильно користатися паузами в мов, учитель значно удосконалить свй мдж. Якщо дти будуть бачити, що вн почува себе комфортно, м теж буде комфортно в бесд з ним. Умння тримати паузу, нчим не заповнюючи, не використовуючи слв-паразитв ознака велико впевненост соб, екввалент умння просто сидти мовчати.

Дти бачать, що вчитель робить паузи для того, щоб думати, це дода йому додатковий авторитет.8 III. Висновок Сьогодн завдяки розробкам наших учених стало можливим контролювати й удосконалювати сво голосов дан. На перший погляд усе просто. Людина говорить у мкрофон, його мова обробляться програмою, на монтор в режим реального часу вдображаться його мовний спектр. Видляються зони низьких, середнх високих частот.

Але це ще не усе. За допомогою визначених тренувань, можна домогтися посилення потужност голосу, появи в ньому будь-якого необхдного вдтнку обертону, гармонки. У даний час розроблен методики розвитку дикторських здбностей, що дозволяють будь-якй людин удосконалювати свй голос. Через деякий час ви помтите, як мр збуваються. Вдтепер ви не будете виглядати срою мишею. це не дивно Магнетизм вашого голосу буде не тльки притягати до вас людей, але перетворить вас у людину, якй неможливо вдмовити, на яку не можна сердитися, ображатися тим паче лаятися Тепер ви впоратесь з будь-якою ситуацю Голос ма особливу привабливсть.

Це не просто фзична властивсть органзму, це тонке знаряддя, за допомогою якого можна домогтися дуже багато чого. У визнаних майстрв рзних епох незвичайно примн голоси, як видляються шепт з придихом Мэрилн Монро, нжний голос Мшель Пфайфер, глибокий, хвилюючий Эдит Паф, низький обволкаючий у Ричарда Чемберлена. Ус ц актори придляли постановц голосу незвичайно багато сил. Хба станеш зркою Голвуду з пронизливим верескливим голосом IV. Список використано лтератури 1. Анатомя фзологя з патологюпд ред. Я Федонюка, Л.С.Блика, Н.Х. Микули.

Тернопль, Укрмедкнига, 2001 р. 2. Г.Ф. Гайдай Фзологчн основи психчних процесв. Кровоград, 2001 р. 3. С.Д. Максименко Общая психология. М. Ваклер, 1999 г. 4. И.А. Зимняя Педагогическая психология. М. 1999 г. 5. Основи загально психологпд .ред. С.Д. Максименка. К. 1998р. 6. П. Сопер Основы искусства речи. М. 1995 г. 7. Б.В.Гладков, М.П.Пронина О полтности сценического голоса Теория и практика сценической речи вып.2, СПб. Гос. институт театра, музыки и кинематографии, 1992 г. 8. Л.Г. Павлова Спор, дискуссия, полемика. М. Просвещение, 1991 г. 9. А. Е. Войскунский Я говорю, мы говорим.

М. Просвещение. 1989 г. 10. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. М 1987. 11. М. Н. Ночевник Человеческое общение. М. Просвещение. 1986 г. 12. Физиология человекапод. ред. Г.И.Косицкого.

М. Медицина, 1985 г. 13. Андреева Г. М. Социальная психология М 1980 г. 14. Мерлин В. С Климов Е. А. Формирование индивидуальпого ститя деятельности в процессе обучения Сов. педагогика, 1976, 4. 15. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань, 1969 г. 16. Маркова А. К. Психология труда учителя. с.30-34.