рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Сигнальна функція психіки

Сигнальна функція психіки - раздел Психология, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ Справу І.м. Сеченова Продовжив І.п. Павлов. У Його Спробах Опо­ри На Фізіолог...

Справу І.М. Сеченова продовжив І.П. Павлов. У його спробах опо­ри на фізіологічне вчення про нейросубстрат з метою природничонаукового і строго об'єктивного пояснення психіки було кілька напрямів:

а) звернення до нейродинаміки процесів збудження і гальмування;

б) пояснення тимчасового зв'язку, що утворюється в головному мозку при виробленні умовного рефлексу як субстрату асоціації, — по­няття, котре було основою найбільш потужного напряму в психології, який успішно розвивався аж до набуття ним статусу самостійної науки;

в) звернення до зв'язку кори великих півкуль з підкірковими струк­турами при аналізі мотивації, де неможливо відокремити соматичне від психічного;

г) вчення про сигнальні системи.

У всіх випадках Павлов шукав способи наблизити наукову думку до розв'язання надзавдань - вироблення умовних рефлексів у собаки. Цю мету він сформулював так: отримані об'єктивні дані, керуючись подібні­стю чи тотожністю зовнішніх проявів, наука перенесе рано чи пізно і на наш суб'єктивний світ. Вчення Павлова революціонізувало нейронауку. Однак у трактуванні природи свідомості воно спочатку ніяких інновацій не вносило.

Свідомість розумілася ним тоді як «суб'єктивний світ», як безпосе­редня даність. Рішуче критикуючи дуалізм, який відокремлював свідо­мість від мозку, вчений тривалий час не міг дати позитивного конкретно-наукового пояснення їх неподільності. Тим часом передумови тако­го пояснення містились у зверненні Павлова (слідом за Сєченовим) до сигналу як детермінанти поведінки.

Сигнальна функція властива як нервовому, так і психічним рівням організацій поведінки, будучи підставою надійного «шлюбу» фізіології з психологією, про яке мріяв І.П. Павлов.

Унікальність сигналу в тому, що він інтегрує фізичне (будучи зов­нішнім подразником, що виступає в особливій, перетвореній формі), біологічне (будучи сигналом для нервової системи організму) і психічне (виконуючи властиву психіці функцію розрізнення умов дії та керування нею). Ось чому поняття про сигнальні системи, введене Павловим, відкривало нові підходи до психофізіологічної проблеми.

При переході до людини формується друга сигнальна система у ви­гляді мовних сигналів (слів). Джерелом сигналів служить не фізичне се­редовище, а знакова система мови, задана людському організму об'єк­тивно, соціальним середовищем її буття.

Разом з тим, як зазначає Павлов, друга сигнальна система зумовлю­ється роботою все тієї ж нервової тканини. Врешті-решт, мовні знаки вводять у матерію великих півкуль свою «душу» у вигляді невідокремлених від них значень — згустків народної думки.

Хоча цим зовсім не вичерпуються ті принципові інновації, вони ра­дикально змінювали потенційний вектор пошуків продуктивних розв'язань найдавнішої проблеми, що стосується зв'язку душі й тіла. З одного боку, залежність свідомості й волі від мозку, з другого — впливу психічних станів (за допомогою мозку) на організм століттями служили найважливішою темою філософсько-психологічних роздумів і по­яснень. Очевидно, що основу цих роздумів створила співвіднесеність двох понятійних схем: схеми мозку як матеріального об'єкта й уявлень про безтілесність свідомості.

Уже перші кроки у відкритті ролі кори головного мозку як носія психічних функцій викликали широкий резонанс. Величезну популяр­ність набула френологія (її засновником став Ф.А. Галль). Передбачало­ся, що в різних ділянках головного мозку локалізовані окремі психічні здібності (навіть такі, як совість, жаль тощо.). Якщо стосовно анатомії роботи Галля стали важливою подією (колись вважалося, що психіка ви­никає з мозкових шлуночків), то стосовно психіки людини Галль і його послідовники дотримувалися дуже наївних, життєвих уявлень про най­складніші особистісні та соціальні феномени, шукаючи для них локаль­ні «зони» на карті мозку.

Через кілька десятиліть бурхливий розвиток морфології мозку, а та­кож патології дозволив описати тонку клітинну будову різних ділянок кори. Знову особливої привабливості набуло уявлення про локалізацію психічних функцій у відповідних ділянках кори. Але якщо колись мова йшла про такі складні феномени, як, наприклад, жаль чи совість, то те­пер заговорили про більш конкретні «центри», зокрема «ідеації» (Шарко та ін.). У цьому напрямі схема психіки як і раніше співвідносилася з даними морфології.

Подальший шлях розробки цього психоморфологічного напряму пішов у бік вивчення ролі стовбура мозку — ретикулярної формації (Магун, Джаспер, Моруцці) і рівня окремих первинних кліток (нейронів) та їх синоптичних зв'язків (Лорентеде Але, Екклз та ін.). Причому, якщо колись першочерговим був інтерес, зосереджений на вивченні залежності психіки від її тілесних механізмів, то тепер стають популярними по­шуки «пунктів», де дух впливає на тіло (Екклз та ін.).

Хоч якими блискучими б завдяки використанню сучасної техніки були досягнення, що стосуються будови і функцій нервових центрів, нейронів, синапсів, у поясненні проблеми відношення між духовним і тілесним, істотного виходу на новий дослідницький рівень не прогляда­лося. Спроби такого виходу з урахуванням нових віянь у розумінні скла­ду до структури психологічного пізнання починалися під впливом уяв­лень Виготського. Його найближчий сподвижник А. Лурія, зайнявшись нейропсихологією, відстоював співзвучні ідеям Павлова й Ухтомського уявлення про складні форми динамічної локалізації функцій про те, що матеріальним субстратом психічної діяльності людини служать соціаль­но задані, знаково опосередковані функціональні органи центральної нервової системи.

Розвиваючи думки Виготського, школа Лурії змінила багато тради­ційних поглядів на вищі й елементарні форми психічної діяльності, на їх розвиток на різних вікових етапах, але, по суті, вона не вийшла за межі традиційного погляду на співвідношення між двома рядами життєвих явищ: фізіологічних і психічних й тим самим на психофізіологічну про­блему.

Істотно збагатилася за десятиліття після Павлова картина будови і роботи головного мозку. Багато висновків самого Павлова, що він вва­жав ледь чи не аксіоматичними, викреслено зі списку його досягнень. Він підкреслював непорушність створеної задовго до нього концепції рефлекторної дуги як «єдино правильної, наукової в цій галузі».

Ця більш складна форма (умовний рефлекс), як нам відомо, викли­кала могутній категоріальний вибух, хоча фактичний матеріал павловської школи застарів. Але нові категорії (сигналу, підкріплення потреби, гальмування тощо) стали основними для науки про поведінку. У науко­вий обіг вводилася нова когнітивна структура, відмінна від двох інших: а) від «картини» нейросубстрату психіки; б) від того, як вписується в цю «картину» сама психіка. Ця особлива структура виступила як така, що не зводиться ні до фізіології, ні до психології, але внутрішньо пов'язана з обома науковими предметами.

Таким чином, виявлялася нова перспектива осмислення психофі­зіологічної проблеми. Замість діади на арені історії пізнання з'являлася тріада: організм — поведінка - психіка. Насамперед слід відзначити, що першою ланкою виступав саме організм як цілісне утворення в єдиній системі його нерозривних взаємозв'язків із середовищем, а не сам по со­бі головний мозок як орган сприйняття, переробки і передачі інформа­ції. На це в даному контексті варто звернути особливу увагу, оскільки багато чого в мозку трактувалося таким чином, щоб додати психіці (свідомості центральної ланки між «входом» (вплив подразника) і «ви­ходом» (м'язова реакція тілесного механізму). Відповідно до цього вжи­вається поняття «діяльність мозку», тоді як насамперед цінність відкрит­тів рефлекторної схеми в тому, що стверджується акт поведінки, в якому представлена в неподільності цілісна система «організм — середовище».

Перехід до «тріадної» схеми припускає не пряме включення психо­логічної системи в нейрофізіологічну, а опосередковане поведінкою. Вже відзначалося, що поведінка пізнається як особлива реальність (он­тологічно) завдяки створеному руками фізіологів категоріальному апа­рату, що має власну структуру. Разом з мовою фізіологів і мовою психо­логів сформувалася мова, терміни якої передають інформацію про той шар життєдіяльності, що отримав завдяки І.П. Павлову назву «поведін­ка». Це відкрило шлях до «перекладу» психологічних понять (образ, мо­тив, дія тощо) не на мову фізіологів (нейродинаміка, функціональна си­стема й ін.), а на мову поведінки (сигнал, потреба, умовний рефлекс). І тільки завдяки цій «поведінковій» мові, що служить посередником між процесами у свідомості й у нейросубстраті, намітилася перспектива розв'язання однієї з ключових, можливо, і найбільш загадкових пробле­ми нашої науки — психофізіології.

Психосфера - це перетворена біосфера, а не ідентична їй сутність. На рівні людини вона здобуває ознаки ноосфери як оболонки планети, неідентичної за складом і ладом оболонкам мозку, з якими має справу нейрофізіологія.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть найбільш відомі способи розв'язання психофізіологічної проблеми.

2. Що вважалося найважливішим чинником життя в епоху античності?

3. В чому полягає особливість поглядів на природу психічного і фізіологіч­ного в працях грецьких філософів?

4. Чим відрізнялися (від античності) пояснення відношення душі й тіла в епоху середньовіччя?

5. Які нові погляди на відношення душі й тіла утвердилися після відкриття анатомічної основи рефлексу?

6. Яка роль мозку у вивченні психічного?

7. Кого ви знаєте з відомих психологів, які зверталися до вивчення психо­фізіологічної проблеми?

Використана і рекомендована література

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. — М.: Наука, 1977.

2. Басов М.Я. Избранные психологические произведения. — М., 1975,

3. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. — М., 1960. — 459 с.

4. Джемс В. Психология. - СПб., 1905.

5. Декарт Р. Рассуждение о методе: Соч. в 2-х т. — М., 1989. — Т. 1.

6. Загальна психологія: Підручник / За заг. ред. Максименка С.Д. — К.: Фо­рум, 2000. - 543 с.

7. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології. — К.: Ніка-Центр, 2004.

8. ЛеонтьевА.М. Деятельность. Сознание.Личность. —М.: Политиздат, 1975. — 504 с.

9. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. — М.: Наука, 1984. - 443 с.

10. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. — М.: Педагогика, 1963. — Т. 1.-479 с.

11. Основи психології: Підручник / За ред. Киричука В.О., Роменця В.А. — К.: Либідь, 1996.

12. Павлов И.П. Лекции по физиологии. — М., 1952.

13. Психологія: Підручник/За редТрофімова Ю.Л. — К.: Наукова думка, 1996. — 458 с.

14. Психология: Учебник / Под ред. Петровского A.B. — М.: Мысль, 2000.

15. Рибалка B.B. Методологічні питання наукової психології (Досвід особи- стісно центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату): Навчально-методичний посібник. — К.: Ніка-Центр, 2003. — 204 с.

16. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — М., 1946.

17. Семиченко В.А. Пути повышения эффективности изучения психологии: Учебное пособие. — К.: Магістр-S, 1997. — 124 с.

18. Ткаченко О.М. Принципи і категорії психології. — К.: Вища школа, 1979. — 200 с.

19. Роменець В.А., Маноха І.П. Психологія XX століття: Підручник. — К.: Ли­бідь, 1998.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ... Навчальний посібник...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Сигнальна функція психіки

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Проблема природи психіки у вітчизняній психології
Вітчизняна психологія формувалася, спираючись як на досягнення світової науки, передової української філософсько-психологічної думки (Ф. Прокопович, Г. Кониський, Г. Сковорода та ін.), так і на здо

Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема
Ще Декарт, а за ним й інші мислителі тлумачили зовнішні впливи як причину чуттєвого образу. З цього положення робилися висновки, що людина пізнає не об'єктивний світ, а лише ефект, який виникає в р

Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема
Ще Декарт, а за ним й інші мислителі тлумачили зовнішні впливи як причину чуттєвого образу. З цього положення робилися висновки, що людина пізнає не об'єктивний світ, а лише ефект, який виникає в р

Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема
Ще Декарт, а за ним й інші мислителі тлумачили зовнішні впливи як причину чуттєвого образу. З цього положення робилися висновки, що людина пізнає не об'єктивний світ, а лише ефект, який виникає в р

Науковий метод: сутність, структура, застосування
Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу визначають два його компоненти: предмет і метод. Якщо предмет - це чітко визначений зміст, якість і закономірність, у яких реальніс

Загальна методика психологічного дослідження
Психологічне дослідження будь-якого явища, що має психологіч­ний зміст, повинно являти собою завершений цикл. Завершеність циклу дослідження зумовлює цілісне пізнання його предмета. Загальна мето­д

Принципи побудови психологічного дослідження
Методологія наукового методу психології виявляє себе також у принципах побудови психологічного дослідження. І хоча кожне кон­кретне дослідження відтворює ту чи іншу методологічну основу тлума­чення

Психіка людини як предмет системного дослідження
Основним об'єктом психологічних досліджень є людина — най­складніша з відомих науці систем, що володіє унікальними характери­стиками, і насамперед здатністю до саморегуляції. Проблема людини вже да

Становлення поняття особистості
Особистість як результат процесу соціо- та індивідогенезу. Особи­стість - найважливіша серед метапсихологічних категорій. У ній вия­вляються інтегровані всі базові категорії: індивід, образ, дія, м

Методологічні основи теорії особистості
Як і будь-яка наукова теорія, теорія особистості має відповідати за­гальним методологічним вимогам — сформувати цілісне уявлення про закономірності й істотні зв'язки визначеної області дійсності (о

Поняття діяльності в психології
Діяльність — динамічна система активної взаємодії суб'єкта із зов­нішнім світом, під час якої суб'єкт активно впливає на об'єкт, за раху­нок чого задовольняє свої потреби; відбувається поява і втіл

Спілкування як базова категорія психології
У вітчизняній психології значного поширення набуло трактування спілкування як діяльності. Але, як зазначає Ломов, на жаль, ні діяль­ність, ні спілкування не мають у психології загальноприйнятих виз

Анатомічна основа рефлексу
Вчення Прохазки підноситься на рубежі XVIII і XIX століть. Його синтетична концепція охоплювала життєдіяльність цілісного організму. Однак природничонаукова опора цієї теоретичної концепції була ву

Сучасні проблеми психофізіології діяльності
Опанування людиною нових технічних систем на землі, у повітрі та морських просторах — багатообіцяльні справи сучасності, котрі мають велике загальнодержавне і наукове значення. Обслуговува

Поняття психіки і темпераменту
Психіка (від грецького psechikos- душа як щиросердечна власти­вість) — суб'єктивне, сигнальне, соціально обумовлене відображення дійсності в ідеальних образах, на основі яких здійснюється активна в

Класифікація методів соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності
Проблема шляхів і засобів підвищення ефективності та безпечної діяльності хвилює вчених усього світу. В останні десятиріччя суттєвий внесок в її розробку для спеціалістів зробили В.Г. Алтухов, Г.Л.

Поняття психологічного потенціалу військовослужбовців
Виходячи з вимог обраної методологічної основи, ґрунтуючись на традиціях гуманістичної психології, нейролінгвістичного програмував ня, досвіду різних видів забезпечення у воєнній науці, ми пропонує

Методологічна основа технології соціально-психологічного забезпечення
Прийнято вважати, що в структуру будь-якої технології входять та­кі елементи: цілісна теоретична концепція, яка відображає закономір­ності функціонування об'єкта впливу; об'єкт і предмет впливу; ал

Методологічна основа технології соціально-психологічного забезпечення
Прийнято вважати, що в структуру будь-якої технології входять та­кі елементи: цілісна теоретична концепція, яка відображає закономір­ності функціонування об'єкта впливу; об'єкт і предмет впливу; ал

Професіографічний опис трудового процесу
Основні розділи: 1. Загальні дані (найменування об'єкта і його призначення; зміст виконаної спеціалістом роботи; основні операції; схема розташування робочих місць; місце спеціаліста в сис

Сторичні аспекти профвідбору
Професійний відбір виник тоді, коли держава почала відчувати мо­ральний і матеріальний збиток від явно непридатних людей до тієї чи ін­шої діяльності. У 1575 р. іспанський лікар Хуан Уарте

Методологія професійного психологічного відбору
Останнім часом все більше визнання одержують методи професій­ного психологічного відбору фахівців, що дозволяють істотно підвищи­ти якість їхнього навчання й підготовки, ефективність діяльності, ви

Принципи визначення професійної придатності
Наукова розробка і практична реалізація процедури визначення про­фесійної придатності вимагають урахування і дотримання низки принци­пових положень, які визначають методологію психологічного обстеж

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СИСТЕМИ ППВ
    ПРОФЕСІЙНИЙ

Висновок
                      &nbs

МЕТОДОЛОГІЯ
1. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД (АДЕКВАТ., ¥, f- УМОВИ Д) 2. ОСОБИСТІСНИЙ - ОРІЄНТАЦІЯ НА ¥ І f РЕЗЕРВИ (F) а) РІВЕНЬ ПРОФ. ПІДГОТОВКИ (ЗНУ, ДОСВІД, СТІЙКІСТЬ), ЕФ, БП б) П

ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД
ППД зумовлю не тільки проф. Х-ками особл. М, когн, псих. М, Е-В, Т Х сферах рівеньППД (ЗНУ) ЕФ Д. та безпека -умов Д і ПРОФ. ЗДОР. -адаптац. -енергет резерви

Сторичні аспекти становлення управлінської думки
Організація праці та кооперація, що властиві лише людині та під­носять її на зовсім інший рівень існування, мають великий і насичений історичний шлях. Про початок життя менеджменту можна стверджува

Особистості
Логіка викладу: поняття психічного здоров'я особистості. Рівні психічно­го здоров'я особистості. Критерії оцінки психічного здоров'я. Психоло­гічний комфорт як умова психічного здоров'я особистості

Методологічні аспекти інженерної психології
Логіка викладу: передумови виникнення інженерної психології. Завдання та напрямки. Методологічні принципи та системний підхід в інженерній психології. Методи інженерної психології. Інженерна психол

Зміст курсу
Тема 1. Психіка людини як предмет наукового пізнання Душа в реаліях і міфах. З історії науки про психічне: психологія ан­тичності (Демокріт, Платон, Аристотель), психологія середньовіччя (

Плани семінарських занять
Тема 1. Психіка людини, як предмет інтересу і наукового пізнання 1. Душа в реаліях та міфах. Психологія античності. 2. Психологія середньовіччя. 3. Психологія нового часу

Основна література
1. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підручник для студентів ви­щих навчальних закладів. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. — 400 с. 2. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психолог

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ
Навчальний посібник Коректор І.Букреєва. Оригінал-макет: І.Смальцев. Оформлення палітурки: О.Попова Підписано до друку 26.11.2007. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги